| У цьому світі, наче в казці,
|
| Навколо немає осіб - лише маски.
|
| Яку таємницю під собою вони тануть?
|
| Що станеться цієї ночі?
|
| Але ти відкинув думки геть,
|
| Ти ж прийшов сюди на маскарад...
|
| Ти думав, що тобі тут раді,
|
| Наївним всіх окинув поглядом
|
| Тих, хто був довкола.
|
| У відповідь ніхто не посміхнувся,
|
| І в дзеркалі себе побачивши раптом,
|
| Ти зрозумів усе і жахнувся.
|
| Тобі хотілося бути під стать,
|
| У світлі іншому ти намагався постати,
|
| Намагався приховати бажання від них свої...
|
| Вибравши жертву, ти приміряв маску,
|
| Сам не знаючи того, підказав їй.
|
| Вона побачила її в очах твоїх.
|
| Але маскарад твій все продовжувався,
|
| І свого ти години дочекався...
|
| Ложе з троянд і свічок ніжне світло,
|
| В який був твій спокій одягнений.
|
| Ти кружляв з нею в пристрасному танці
|
| І розумів – було все недаремно!
|
| Маскарад не закінчувався, але частіше у відповідь
|
| Став ти чути холодне "ні!"
|
| Що раптом змінилося - не міг ніяк зрозуміти...
|
| Знову і знову ти намагався повернути
|
| Те, чого довго прокладав шлях.
|
| Але вже не міг щось змінити...
|
| У цьому світі - ніби у казці -
|
| Навколо немає облич, одні лише маски. |