Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Нет выбора , виконавця - Шмели. Пісня з альбому Остановите человечество 'AntiVirus', у жанрі ИндастриалЛейбл звукозапису: Moroz Records
Мова пісні: Російська мова
Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Нет выбора , виконавця - Шмели. Пісня з альбому Остановите человечество 'AntiVirus', у жанрі ИндастриалНет выбора(оригінал) |
| Сколько не дарил добра я злости своей, |
| Не построил к богу я мост. |
| Сколько не давал я денег нищим на крест, |
| Смерть оставит в память лишь тост. |
| Отольются кошке слёзы мёртвых мышей |
| За причуды настенных ушей. |
| В забитых комнатах гниют свободою звуки — так мило |
| В иконах старых слезятся памятью муки, и сила |
| У бесконечности предел закрыт, с часу ночи — могила |
| Кто между космосом, а кто всегда между прочим, |
| Впрочем,. |
| — НЕТ ВЫБОРА! |
| Сколько непростреленных душ в облаках |
| Сколько в сундуке барахла, |
| Сколько не пролитых сердец на глазах, |
| Сколько в магазине бухла. |
| Поздно по осени собирать, |
| Поздно любить по весне, |
| Поздно умирать в себе |
| По весне! |
| В забитых комнатах гниют свободою звуки — так мило |
| В иконах слезятся памятью муки, и сила |
| У бесконечности предел закрыт с часу ночи — могила |
| Кто между космосом, а кто всегда между прочим, |
| Впрочем,. |
| — НЕТ ВЫБОРА! |
| (переклад) |
| Скільки не дарував добра я злості своєї, |
| Не побудував до Бога я міст. |
| Скільки не давав я грошей жебракам на хрест, |
| Смерть залишить у пам'ять лише тост. |
| Віділлються кішці сльози мертвих мишей |
| За примхи настінних вух. |
| У забитих кімнатах гниють свободою звуки — так мило |
| В іконах старих сльозяться пам'яттю борошна, і сила |
| У нескінченності межа закрита, з години ночі — могила |
| Хто між космосом, а хто завжди між іншим, |
| Втім. |
| - НЕМАЄ ВИБОРУ! |
| Скільки непрострілених душ у хмарах |
| Скільки в скрині барахла, |
| Скільки не пролитих сердець на очах, |
| Скільки в магазині бухла. |
| Пізно по осені збирати, |
| Пізно любити по весні, |
| Пізно помирати в собі |
| Весною! |
| У забитих кімнатах гниють свободою звуки — так мило |
| В іконах сльозяться пам'яттю борошна, і сила |
| У нескінченності межа закрита з години ночі - могила |
| Хто між космосом, а хто завжди між іншим, |
| Втім. |
| - НЕМАЄ ВИБОРУ! |