| Іду по вулиці, обличчя прилипають до мене
|
| Дитина плаче, недовірливо шепоче йому на вухо
|
| Я йду вулицею і ніхто не заважає мені
|
| Боягузливе й безіменне місце, але вони завжди такими були
|
| Ти робив ставку на мене, ти був дурнем, а тепер багатий?
|
| А ти лежиш під землею, чи був ти дурень, чи був мій ворог?
|
| Вигнаний з пекла, виплюнутий дияволом?
|
| Пожаліли Бог, ненавиділи священику і прокляли всі інші?
|
| Але я повернувся, так, я повернувся
|
| А стоячи тут перед тобою, хто б міг подумати?
|
| Я знову тут, ти сказав, що я мертвий
|
| Ненадовго, ти не думаєш, що я знову буду тут
|
| Я продовжую йти стежкою, звідки колись прийшов
|
| І не носи зі мною більше, ніж може використати чоловік
|
| Буду йти далі, я тут був вдома
|
| І нагадай мені про хороші часи з тобою
|
| Ви думали, що я ще живий, тоді надія перемогла?
|
| Ти думав, що я повернуся, ти був наївним і закоханим?
|
| Вигнаний з неба, шанований шахраями
|
| Погнав бика, любив жінок, залишив решту мертвими
|
| Я йду по вулиці, іду до тебе
|
| Тільки почуй, як б’ється моє серце, я буду стояти прямо перед твоїми дверима
|
| Я пішов по вулиці, не пощастило
|
| Ніколи не здавався, і тепер я повернувся
|
| Але я повернувся, так, я повернувся
|
| А стоячи тут перед тобою, хто б міг подумати?
|
| Але я знову тут, ти сказав, що я мертвий
|
| Ненадовго, ти думаєш, що я повернуся
|
| Так, я все ще тут після всього, що мені сказали
|
| І знову стань перед тобою, так, так, хто б міг таке подумати
|
| Але я все ще тут, ти сказав, що я мертвий
|
| Ненадовго, повір мені, я ще буду тут
|
| Все-таки |