Переклад тексту пісні Мама - Сергей Любавин

Мама (оригінал)

Как я хочу нить времени порвать,
Чтобы услышать снова голос и обнять,
Прильнуть к тебе, как в детстве, боль души унять,
И не стыдясь слезы, о всем тебе сказать.
Как нелегко мне было, как был долог путь,
Как в трудный час мне не хватало твоих рук,
Твоей улыбки, твоих самых нежных глаз.
Прости мне, мама, я не всё сумел сказать!
Твоих волос коснулась седина.
Но нет и дня, чтоб не просил я небеса
В святой молитве у мерцающей свечи:
«Господь, храни её!
Прости меня, прости»
Твоих волос коснулась седина.
Как долго рядом, рядом, мама, нет тебя!
В своих молитвах не устану повторять,
Как я люблю тебя, как буду я скучать…
Как я хочу нить времени порвать,
Чтоб ты пришла, и мне смогла сказать,
Прижав к своей груди так нежно и любя:
«Благословен твой путь, я прожила не зря!»
Как был не прав я, только время не вернуть.
Как на руках твоих мне хочется уснуть!
В глазах уставших одобрения искать,
Прости мне, мама, я не все сумел сказать!

(переклад)

Як я хочу нитку часу порвати,
Щоб почути знову голос і обійняти,
Притулитися до тебе, як у дитинстві, біль душі вгамувати,
І не соромлячись сльози, про всім тобі сказати.
Як нелегко мені було, як був довгий шлях,
Як у важку годину мені не вистачало твоїх рук,
Твоєї усмішки, твоїх найніжніших очей.
Пробач мені, мамо, я не все зумів сказати!
Твоє волосся торкнулося сивина.
Але немає і дня, щоб не просив я небеса
У святій молитві у мерехтливої ​​свічки:
«Господи, бережи її!
Вибач мені, вибач»
Твоє волосся торкнулося сивина.
Як довго поряд, поряд, мамо, немає тебе!
У своїх молитвах не втомлюся повторювати,
Як я люблю тебе, як я буду нудьгувати...
Як я хочу нитку часу порвати,
Щоб ти прийшла, і мені змогла сказати,
Притиснувши до своїх грудей так ніжно і люблячи:
«Благословенний твій шлях, я прожила недаремно!»
Як був неправий я, тільки час не повернути.
Як на руках твоїх мені хочеться заснути!
У очах втомлених схвалення шукати,
Пробач мені, мамо, я не все зумів сказати!