| Ось нарешті весна прокинулася від сну,
|
| На палку — палиця лізе, вже не кажучи про нас,
|
| На вилазку навесні ми сварилися натовпом,
|
| Всі стали пити, курити і жерти,
|
| Ми ж відійшли з тобою.
|
| І поки ми з тобою пістон один одному ставили,
|
| Вони попили все і грама не залишили!
|
| Адже ми пішли з тобою, ми залягали з тобою,
|
| І на природі заебись, відірвалися з тобою.
|
| Адже ми пішли з тобою, ми залягали з тобою,
|
| І на природі заебись, відірвалися з тобою.
|
| Як добре, в кустах, з тобою трах-трах-трах,
|
| А на горбку, біля вогнища, вже все на рогах,
|
| Вони кричать і п'ють і курять і співають,
|
| Їм добре, а ми як дурні валяємося тут!
|
| Адже поки ми з тобою пістон один одному ставили,
|
| Вони пожерли все і крохи не залишили!
|
| Адже ми пішли з тобою, ми залягали з тобою,
|
| І на природі заебись, відірвалися з тобою.
|
| Адже ми пішли з тобою, ми залягали з тобою,
|
| І на природі заебись, відірвалися з тобою.
|
| Затихло біля вогнища, закінчилася гра,
|
| Вони в окрузі сплять, а ми з тобою сидимо біля вогнища,
|
| Всі міхури порожні, всі казанки чисті,
|
| Давай курнем хоча би, але обрублені хвости —
|
| Адже поки ми з тобою пістон один одному ставили,
|
| Всі покурили блядь і децел не залишили!
|
| Адже ми пішли з тобою, ми залягали з тобою,
|
| І на природі заебись, відірвалися з тобою.
|
| Адже ми пішли з тобою, ми залягали з тобою,
|
| І на природі заебись, відірвалися з тобою. |