| Ось нарешті весна прокинулася від сну, | 
| На палку — палиця лізе, вже не кажучи про нас, | 
| На вилазку навесні ми сварилися натовпом, | 
| Всі стали пити, курити і жерти, | 
| Ми ж відійшли з тобою. | 
| І поки ми з тобою пістон один одному ставили, | 
| Вони попили все і грама не залишили! | 
| Адже ми пішли з тобою, ми залягали з тобою, | 
| І на природі заебись, відірвалися з тобою. | 
| Адже ми пішли з тобою, ми залягали з тобою, | 
| І на природі заебись, відірвалися з тобою. | 
| Як добре, в кустах, з тобою трах-трах-трах, | 
| А на горбку, біля вогнища, вже все на рогах, | 
| Вони кричать і п'ють і курять і співають, | 
| Їм добре, а ми як дурні валяємося тут! | 
| Адже поки ми з тобою пістон один одному ставили, | 
| Вони пожерли все і крохи не залишили! | 
| Адже ми пішли з тобою, ми залягали з тобою, | 
| І на природі заебись, відірвалися з тобою. | 
| Адже ми пішли з тобою, ми залягали з тобою, | 
| І на природі заебись, відірвалися з тобою. | 
| Затихло біля вогнища, закінчилася гра, | 
| Вони в окрузі сплять, а ми з тобою сидимо біля вогнища, | 
| Всі міхури порожні, всі казанки чисті, | 
| Давай курнем хоча би, але обрублені хвости — | 
| Адже поки ми з тобою пістон один одному ставили, | 
| Всі покурили блядь і децел не залишили! | 
| Адже ми пішли з тобою, ми залягали з тобою, | 
| І на природі заебись, відірвалися з тобою. | 
| Адже ми пішли з тобою, ми залягали з тобою, | 
| І на природі заебись, відірвалися з тобою. |