Переклад тексту пісні Вечером на лавочке - Сектор Газа

Вечером на лавочке (оригінал)

Вечером на лавочке парочка сидит,
Слышен звон тальяночки, вся деревня спит.
"Вань, о чем ты думаешь?"
- "Мань, о чем и ты."
"Ох, какие пошлые у тебя мечты."
Как бы мне её обнять,
Эх, боюсь, ядрёна мать,
Я ведь женщин никогда не обнимал.
Как рукам я волю дам,
Вдруг получишь по рогам,
Эх, попалась телка, чёрт её побрал.
Эх, попался мне чувак,
Как пенёк сидит, вахлак,
И на плечи мои руки не кладёт.
Надо как-то намекнуть,
Может, носом шмыгануть
С понтом - я замерзла, он, глядишь, поймёт.
Тут мы друг друга поняли без слов,
Ведь у нас очень чистая любовь.
Нафига слова нам, мы и так поймём
То, о чём думаем ночью мы вдвоём.
Так за плечи я обнял,
Аж со страху навонял,
Надо дальше продвигать свои дела.
Мне б её поцеловать,
Так она по роже может дать,
Вдруг она еще с мужчиной не была.
Что ж, и будем так сидеть
И на звездочки смотреть,
Хоть бы в щёчку меня чмокнул, идиот.
Надо голову склонить,
Губки бантиком сложить,
В общем, намекнуть, а он, глядишь, поймёт.
Тут мы друг друга поняли без слов,
Ведь у нас очень чистая любовь.
Нафига слова нам, мы и так поймём
То, о чём думаем ночью мы вдвоём.
Так её поцеловал,
Правда, дуба чуть не дал,
Как бы вот чего с ней сделать, вот вопрос.
Надо бы её раздеть,
А потом уж и впереть,
Так ведь можно получить за это в нос.
И чего сидит, дурак,
Не осмелится никак,
Что же лифчик на спине не расстегнёт.
Надо дать ему намёк,
Чтобы он со мной прилёг,
И раздвинуть ножки, он, глядишь, поймёт.
Тут мы друг друга поняли без слов,
Ведь у нас очень чистая любовь.
Нафига слова нам, мы и так поймём
То, о чём думаем ночью мы вдвоём

Вечером на лавочке (переклад)

Увечері на лавці парочка сидить,
Чути брязкіт тальяночки, все село спить.
"Вань, про що ти думаєш?"
- "Мань, про що і ти."
"Ох, які вульгарні у тебе мрії."
Як би мені її обійняти,
Ех, боюся, ядрена мати,
Адже я жінок ніколи не обіймав.
Як рукам я волю дам,
Раптом отримаєш по рогах,
Ех, попалася телиця, чорт її забрав.
Ех, попався мені чувак,
Як пень сидить, вахлак,
І на плечі мої руки не кладе.
Треба якось натякнути,
Може, носом шмиганути
З понтом - я стала, він, дивишся, зрозуміє.
Тут ми одне одного зрозуміли без слів,
Адже у нас дуже чисте кохання.
Нафіга слова нам, ми й так зрозуміємо
Те, про що думаємо вночі, ми удвох.
Так за плечі я обійняв,
Аж зі страху докоряв,
Потрібно далі просувати свої справи.
Мені б її поцілувати,
Так вона по пиці може дати,
Аж раптом вона ще з чоловіком не була.
Що ж, і будемо так сидіти
І на зірочки дивитися,
Хоч би в щічку мене цмокнув, ідіот.
Треба схилити голову,
Губки бантиком скласти,
Загалом, натякнути, а він, дивись, зрозуміє.
Тут ми одне одного зрозуміли без слів,
Адже у нас дуже чисте кохання.
Нафіга слова нам, ми й так зрозуміємо
Те, про що думаємо вночі, ми удвох.
Так її поцілував,
Правда, дуба мало не дав,
Як би ось чого з нею зробити, ось питання.
Треба б її роздягнути,
А потім уже й уперти,
Адже можна отримати за це в ніс.
І чого сидить, дурню,
Не наважиться ніяк,
Що ж ліфчик на спині не розстебне.
Треба дати йому натяк,
Щоб він зі мною ліг,
І розсунути ніжки, він, дивишся, зрозуміє.
Тут ми одне одного зрозуміли без слів,
Адже у нас дуже чисте кохання.
Нафіга слова нам, ми й так зрозуміємо
Те, про що думаємо вночі, ми удвох