| «…Всі ми хоч раз замислювалися про життя і смерть,
|
| ця пісня присвячується всім тим, кого серед нас, немає і,
|
| на відміну від пісні „Взяв вину на себе“, ніколи не буде…»
|
| Початкова точка нашого життя - це пологовий будинок,
|
| А кінцева точка нашого життя — це морг,
|
| А в середині, третина життя, ми спимо, помолившись перед сном,
|
| А в середині, третину життя, ми оремо на рідному заводі.
|
| Але хто сказав, що мерці не бачать сни — це казки,
|
| Хто сказав, що вони не бувають сумні — це брехня,
|
| Хто сказав, що вони не мріють про статеву ласку,
|
| Ти сам переконаєшся в цьому, коли помреш.
|
| Але хто сказав, що мерці не бачать сни — це казки,
|
| Хто сказав, що вони не бувають сумні — це брехня,
|
| Хто сказав, що вони не мріють про статеву ласку,
|
| Ти сам переконаєшся в цьому, коли помреш.
|
| Я і сам не міг зрозуміти, поки не ліг під осиновий хрест,
|
| Я не міг зрозуміти, поки не ліг у будинок з шести дощок,
|
| Я не міг зрозуміти, поки не вийшла зміна місць,
|
| А тільки зрозумів лише тоді, коли був порваний мого життя шматок.
|
| Але хто сказав, що мерці не бачать сни — це казки,
|
| Хто сказав, що вони не бувають сумні — це брехня,
|
| Хто сказав, що вони не мріють про статеву ласку,
|
| Ти сам переконаєшся в цьому коли помреш. |