| «…Всі ми хоч раз замислювалися про життя і смерть, | 
| ця пісня присвячується всім тим, кого серед нас, немає і, | 
| на відміну від пісні „Взяв вину на себе“, ніколи не буде…» | 
| Початкова точка нашого життя - це пологовий будинок, | 
| А кінцева точка нашого життя — це морг, | 
| А в середині, третина життя, ми спимо, помолившись перед сном, | 
| А в середині, третину життя, ми оремо на рідному заводі. | 
| Але хто сказав, що мерці не бачать сни — це казки, | 
| Хто сказав, що вони не бувають сумні — це брехня, | 
| Хто сказав, що вони не мріють про статеву ласку, | 
| Ти сам переконаєшся в цьому, коли помреш. | 
| Але хто сказав, що мерці не бачать сни — це казки, | 
| Хто сказав, що вони не бувають сумні — це брехня, | 
| Хто сказав, що вони не мріють про статеву ласку, | 
| Ти сам переконаєшся в цьому, коли помреш. | 
| Я і сам не міг зрозуміти, поки не ліг під осиновий хрест, | 
| Я не міг зрозуміти, поки не ліг у будинок з шести дощок, | 
| Я не міг зрозуміти, поки не вийшла зміна місць, | 
| А тільки зрозумів лише тоді, коли був порваний мого життя шматок. | 
| Але хто сказав, що мерці не бачать сни — це казки, | 
| Хто сказав, що вони не бувають сумні — це брехня, | 
| Хто сказав, що вони не мріють про статеву ласку, | 
| Ти сам переконаєшся в цьому коли помреш. |