Переклад тексту пісні Sediment - Say Anything

Sediment (оригінал)

The smell of your body
Is making me heave and gag
I thought you were candy
Just like your nature, my good man
So now you can’t leave me
Just like the rest of them did
As we sink into the East Bay, Brooklyn dirge
Thank God I’m done with this
Now we are the sediment
Now we are the sediment
Now we are the sediment
Now we are the sediment
So go ask your Chomskies
What these systems produce
The cracks in commandments
That we can slip through
You develop a callus
When you’re being lied to
But now my pain is all just gravy
As you drown beneath the waves with me and sing
Now we are the sediment
Now we are the sediment
Now we are the sediment
Now we are the sediment
Sediment
I wake up with a humming glow of a hundred Percocets
I have the arms of a baby, veins of an old lady
My vision is runny and profound
There’s a still lake we sit behind
You turn to me and ask if I’d like you to stay
That we can anything here
I say «I should have dissolved in you, but I made us statistics
They can write us off, but I don’t fucking deserve you»
You look confused, but after a very awkward pause
You kiss my cheek and then walk off
Left alone now, I start to age backwards
And I’m viciously hungering for someone
To love me the way my parents never did
There must be someone who can somewhere
Maybe I’ll take a walk and see, after all it’s so big
It goes on and on and on and on and on and on and on

Sediment (переклад)

Запах твого тіла
Це змушує мене задихатися
Я думав, що ти цукерка
Так само, як твоя природа, мій добрий чоловіче
Тож тепер ти не можеш мене покинути
Так само, як і решта
Поки ми занурюємося в Іст-Бей, бруклінський паніхід
Слава Богу, я закінчив з цим
Тепер ми — осад
Тепер ми — осад
Тепер ми — осад
Тепер ми — осад
Тож зайдіть запитайте своїх чомських
Що виробляють ці системи
Тріщини в заповідях
що ми можемо прослизнути
Ви розвиваєте мозоль
Коли тобі брешуть
Але тепер мій біль — це лише підлива
Коли ти тонеш зі мною під хвилями і співаєш
Тепер ми — осад
Тепер ми — осад
Тепер ми — осад
Тепер ми — осад
Осад
Я прокидаюся від сяйва сотні перкосетів
У мене руки немовля, вени старої жінки
Мій бачення непроникне й глибоке
Позаду ми сидимо тихе озеро
Ти звертаєшся до мене і питаєш, чи хочу я, щоб ти залишився
Що ми можемо тут що завгодно
Я кажу: «Я повинен був розчинитися в тобі, але я зробив нам статистику
Вони можуть нас списати, але я не заслуговую вас»
Ви виглядаєте розгубленим, але після дуже незручної паузи
Ти цілуєш мене в щоку, а потім йдеш
Залишившись сам, я починаю старіти назад
І я страшенно хочу когось
Любити мене так, як мої батьки ніколи не любили
Має бути хтось, хто десь може
Можливо, я пройдусь і побачу, адже він такий великий
Це тривається і і і і і і і і і і далі