| У мене повна сумка мрій
|
| У нижній частині ліжка
|
| І я намагаюся переконати себе
|
| Щоб піти сьогодні ввечері
|
| Тепер я лежу тут одягнений
|
| З чохлами до голови
|
| Лише за два двері
|
| Із зовнішнього світу
|
| Тож тепер я крадусь навшпиньки
|
| Намагаючись уберегти підлогу від скрипу
|
| Тому що я не хочу, щоб ніхто не знав
|
| У мене кишеня, повна причин
|
| І піти не важко
|
| З місця, де ніколи не було вдома
|
| Ви можете взяти все це
|
| Бери все
|
| Тому що я не можу терпіти думки про це
|
| Коли все сказано і зроблено
|
| Не хочу не частини в цьому
|
| Бо правда в тому
|
| Коли ви вникнете в суть цього
|
| Усе, з чим я йду звідси, — пісня
|
| Пісня
|
| Можливо, вірш буде про
|
| Як він забуває допізна
|
| Весь час
|
| Сказав мені, що він кинув слухавку на роботі
|
| Але готельна квитанція в кишені
|
| На його сорочці написано, що він справді
|
| Покинув слухавку
|
| Тож тепер я повзу навшпиньки
|
| Скажи собі продовжувати дихати
|
| Тому що ми дістаємось до серця
|
| з цієї пісні
|
| Я залишаю все позаду
|
| Тому що я прийняв вирішення
|
| Що тут справді нічого немає
|
| що я хочу
|
| Ви можете взяти все це
|
| Бери все
|
| Тому що я не можу терпіти думки про це
|
| Коли все сказано і зроблено
|
| Не хочу не частини в цьому
|
| Бо правда в тому
|
| Коли ви вникнете в суть цього
|
| Усе, з чим я йду звідси, — пісня
|
| Пісня
|
| Я опустив голову низько
|
| Але моя надія велика
|
| Намагаючись поїхати куди завгодно
|
| Вага світу на моїх плечах
|
| Але моє серце світло
|
| Немає ні копійки
|
| Але мені байдуже
|
| Мені байдуже
|
| Мені байдуже
|
| Мені більше байдуже, ні
|
| Ви можете взяти все це
|
| Бери все
|
| Тому що я не можу терпіти думки про це
|
| Коли все сказано і зроблено
|
| Не хочу не частини в цьому
|
| Бо правда в тому
|
| Коли ви вникнете в суть цього
|
| Усе, з чим я йду звідси, — пісня
|
| Пісня |