| Kā upe no kalna es skrienu uz leju
| Як ріка з гори біжу
|
| Kur ezers tik mierīgs guļ pakalnē kluss
| Де озеро лежить таке спокійне на горі, тихе
|
| Vēl izgriežu atvarā pēdējo deju
| Я ще вирізаю останній танець
|
| Un ietriecos akmeņos dzelmē, kas dus
| І вдарив об каміння в глибину, яка дус
|
| Bet tikmēr virs galvas skrien vanags
| Але тим часом над головою біжить яструб
|
| Un ēna pār ūdeņiem krīt
| І падає тінь над водами
|
| Es plūstu kā upe no kalna
| Я текла, як ріка з гори
|
| Un būšu jau tālu tūlīt
| А я зараз буду далеко
|
| Es ritu, kā ritinās kamols uz āru
| Я котився, як м'яч, що викочується
|
| Kā dzija, kas pārtop par tīklu un ķer
| Як нитка, що перетворюється на сітку і ловить
|
| Šo burvīgo dienu ar skatienu kāru
| Цей чарівний день з жагою очей
|
| Un sausu līdz apakšai vēl reizi dzer
| І ще раз випийте досуха
|
| Aiz līkuma pēdējā guļ rāmais ezers
| На останньому повороті лежить тихе озеро
|
| Kā spogulis ierāmēts, mierīgs un kluss
| В рамці, як дзеркало, спокійно і тихо
|
| Vēl izgriežu atvarā pēdējo deju
| Я ще вирізаю останній танець
|
| Un ietriecos akmeņos dzelmē, kas dus | І вдарив об каміння в глибину, яка дус |