| Сплять зелені простори, птахи, гори і озера, наді мною — розшитий зірками намет.
|
| Але не спить зі мною разом, і співає тихо пісню, найвідданіший мій друг —
|
| нічний багаття.
|
| У важку годину і мить щасливий ми єдиним небом живі, я твоїм, мій друже,
|
| диханням зігрітий.
|
| Відлітають іскри, тануть, але горить і не згоряє полум'я дружби нашої ось уже скільки
|
| років.
|
| Приспів:
|
| Гори, горі, горі, нічне вогнище, горі!
|
| Твоє тепло, твоє добро незнищенні.
|
| Даруй, дари, дари, нічний багаття, дари
|
| Спогади про друзів моїх коханих!
|
| На світанку спалахнуть зорі, розіллється день, як море, покличе мене дорога
|
| далека.
|
| Але в дорозі побачу знову я вогонь багаття нічного у віддзеркаленні дзеркальним джерелом.
|
| Приспів:
|
| Горі, горі, горі,
|
| гори!
|
| Твоє тепло, твоє добро незнищенні.
|
| Даруй, дари, дари, нічний багаття, дари
|
| Спогади про друзів моїх коханих!
|
| Гори, горі, горі, нічне вогнище, горі!
|
| Твоє тепло, твоє добро незнищенні.
|
| Даруй, дари, дари, нічний багаття, дари
|
| Спогади про друзів моїх коханих!
|
| Гори, горі, горі, нічне вогнище, горі!
|
| Твоє тепло, твоє добро незнищенні.
|
| Даруй, дари, дари, нічний багаття, дари
|
| Спогади про друзів моїх коханих! |