| Б’юся об заклад, що в 17 років я був таким красивим. |
| Б’юся об заклад, що ви могли побачити
|
| Оптимізм стікає з мене, але я припускаю, так це завжди й мало бути.
|
| Хмари набігали, небо швидко сіріло…
|
| Але я сціплю зуби і б’юся у груди в жадібне обличчя потворності та
|
| Я натиснув униз там, де не відчував цього, потім зберігся спокій,
|
| тому що моя крутість приховала це…
|
| Але я знаю, я не можу відпустити це, я тут занадто довго. |
| Можливо, я той
|
| змінився, але якщо так, то я хочу диявола, якого знаю, а не якогось ангела, якого не .
|
| Якщо здається, що вони всі підспівують, але роблять це неправильно,
|
| ви робите це неправильно. |
| Я відчуваю це в повітрі! |
| Тепер щось мені підказує,
|
| ми були тут раніше…
|
| У 21 рік я грівся під теплим сонцем. |
| Я закохався в ідею, що життя
|
| мало значення. |
| Тож уявіть собі моє здивування, коли я зрозумів, що всі
|
| тут просто випадково...
|
| Ви берете свою любов, кладете її на свою полицю, поки ви переміщаєте одиниці для когось
|
| інакше, поки ви не побачите мертві очі на обличчі дзеркала. |
| Настав час,
|
| у з’єдбаному місці
|
| Але я знаю, я не можу відпустити це, я тут занадто довго. |
| Можливо, я той
|
| змінився, але якщо так, то я хочу диявола, якого знаю, а не якогось ангела, якого не .
|
| Якщо здається, що вони всі підспівують, але роблять це неправильно,
|
| ви робите це неправильно. |
| Я відчуваю це в повітрі!
|
| Зараз щось мені підказує: ми були тут… щось холодніше у повітрі…
|
| як я відчуваю, як мої очі стають втомленими й сліпими, чи можете ви заспокоїти мене,
|
| ти мене заспокоїш?! |
| Тому що мої кості й дух гнуться й ламаються, але я
|
| ніколи не думав, що вони будуть...
|
| Зараз мені 33, і все, що мені залишилося — це жадібність, злоба та ревнощі.
|
| О, людство! |