Переклад тексту пісні Чужая война - Олег Митяев

Чужая война (оригінал)

На другой стороне Земли — теплынь,
По три раза в году, поди, покос,
А у нас из окна — лишь пустырь да в снегу полынь,
Да морозы стоят, что на двор не покажешь нос.
На другой стороне Земли зимой,
Как в июле у нас, в России, цветут луга,
И казалось бы — взять, уехать, да бог с тобой,
Затоскуешь, запьешь и за год сойдешь с ума.
Это только мальчикам города Тобольска
Снятся путешествия в дальние края,
И былые доблести Ермакова войска
Примеряют мальчики ночью на себя.
На дворе лишь начало века, четвертый год,
И в своем государстве покоя давно уж нет,
А нас опять на край света другим помогать несет,
И кто совсем пропадает там, кто на много лет.
А на Цейлоне-острове пленные матросы
Из тягучих сумерек горький пьют настой.
Снится им смородина, речки да откосы,
И до помешательства хочется домой.
А дорога обратная суток не меньше ста,
А вода в океане — соленая, как рассол,
И тобольская церковь без них, словно без креста,
Заунывно бьет колокол, как кулаком о стол.
А на Цейлоне-острове или на Майорке
Русскому с татарином никогда не жить.
Родина есть родина — лапти да махорка,
Так скроила матушка, и не перешить!
Родина есть родина — лапти да махорка,
Так скроила матушка, и не перешить!

(переклад)

На іншому боці Землі — теплинь,
По три рази на рік, мабуть, косовиця,
А у нас із вікна — лише пустир та в снігу полин,
Так морози стоять, що на подвір'я не покажеш ніс.
На другій стороні Землі взимку,
Як у липні у нас, у Росії, цвітуть луки,
І здавалося би — взяти, поїхати, та бог з тобою,
Засумуєш, зап'єш і за рік зійдеш з розуму.
Це лише хлопчикам міста Тобольська
Зняться подорожі в далекі краї,
І колишні доблесті Єрмакова війська
Приміряють хлопчики вночі на себе.
На дворі лише початок століття, четвертий рік,
І у своїй державі спокою давно вже,
А нас знову на край світла іншим допомагати несе,
І хто зовсім пропадає там, хто на багато років.
А на Цейлоні-острові полонені матроси
З тягучих сутінків гіркий п'ють настій.
Сниться їм смородина, річки та укоси,
І до божевілля хочеться додому.
А дорога зворотна доба не менше ста,
А вода в океані — солона, як розсіл,
І тобольська церква без них, немов без хреста,
Тужливо б'є дзвін, як кулаком про стіл.
А на Цейлоні-острові або на Майорці
Російському з татарином ніколи не жити.
Батьківщина є батьківщина — ноги та махорка,
Так скроїла матінка, і не перешити!
Батьківщина є батьківщина — ноги та махорка,
Так скроїла матінка, і не перешити!