Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Lay of the Last Survivor, виконавця - Okkervil River. Пісня з альбому I Am Very Far, у жанрі Инди
Дата випуску: 09.05.2011
Лейбл звукозапису: Jagjaguwar
Мова пісні: Англійська
Lay of the Last Survivor(оригінал) |
She went out and found |
Her father face down on the ground |
Out in the cold |
Walked her way around |
A hill with the sun sinking down |
Into the snow |
All the whitecaps of the waves slap |
Like last hand claps |
And the dark water dies in a crash |
Is sucked back with a moan |
Smoke on the coast |
And oh, piled fathers |
Soft, sighing daughters |
Where does it go? |
It’s a dream, now |
I’ll describe |
Let your mind drift on down, like so |
To when the world was young |
A big sky, blue of a dead bachelor’s tongue |
A new bloom on the rose |
So some line someone told says |
Even light can get old |
Oh, slobbering lovers |
Drink-clinking brothers |
They don’t have to tell us, 'cause we know |
What a way down |
What a ride, what a slide spin-around |
What a life to have known |
What a time |
And how I was singing out in a crowd |
Of the thousand most frightening faces I’ve known |
And when the lighthouse |
Lending us sight finally went out |
What a fright we felt |
In that night |
Friends just shout it out |
All the whys and don’t knows |
All the cries in our throats |
And how right we felt |
With our eyes tightly closed |
Holding something we broke |
And then whimpering sisters |
Sobbing well-wishers |
Well, it’s over |
Just let my hand go |
(переклад) |
Вона вийшла і знайшла |
Її батько обличчям до землі |
На морозі |
Пройшлася довкола |
Пагорб із сонцем, що заходить |
У сніг |
Усі білі капелюшки хвиль ляпають |
Як останні плескання в долоні |
І темна вода гине в аварії |
Засмоктується зі стогоном |
Дим на узбережжі |
І ой, навалені батьки |
М’які, зітхаючи дочки |
Куди це веде? |
Тепер це мрія |
я опишу |
Нехай ваш розум рухається вниз, ось так |
Коли світ був молодим |
Велике небо, блакитне язика мертвого холостяка |
Нове цвітіння троянди |
Тож в якомусь рядку, який хтось сказав |
Навіть світло може старіти |
О, слиняві коханці |
Брати-п’яні |
Їм не потрібно говорити нам, бо ми знаємо |
Який шлях вниз |
Яка поїздка, яка гірка |
Яке життя — знати |
Який час |
І як я співав у натовпі |
З тисячі найстрашніших облич, які я знав |
А коли маяк |
Нарешті зник |
Який жах ми відчули |
Тієї ночі |
Друзі просто кричать це |
Всіх чому і не знає |
Усі крики в наших горлах |
І наскільки ми почувалися правильно |
З щільно закритими очима |
Тримаючи щось, що ми зламали |
А потім скиглить сестрички |
Ридаючі доброзичливці |
Ну, це скінчилося |
Просто відпусти мою руку |