| Де диявол каже тітці «на добраніч».
 | 
| Де ми живемо в тихому розбраті
 | 
| Десь на печі ходять чутки
 | 
| Вони народжуються, коли відчувають спрагу...
 | 
| Їм багато не треба – вони нами годуються
 | 
| Щасливе кохання, плаче і спить
 | 
| Просто – вони заходять через двері
 | 
| Швидкий, як дим, і непостійний, як тінь
 | 
| Гаду, гаду, гаду, гаду, гаду, гаду вночі
 | 
| Баджу, Баджу, Баджу, Баджу, Баджу, Баджу вдень
 | 
| Де вдова вдови каже: «коханий»
 | 
| Де кіт в рукавичках чекає мишку
 | 
| Де кожен птах знає свого господаря
 | 
| Там знають, що ти їси, що п'єш, з ким спиш...
 | 
| Коли на місто, як сова, настане ніч
 | 
| Руки таких, як ми, переплітаються
 | 
| А овал захищає нас від місяця
 | 
| Щоб у двері не стукав поганий вовк
 | 
| А потім сідаємо біля каміна
 | 
| І ми вже давно говоримо, що це так
 | 
| Такий же натовп на базарі, як і цей натовп
 | 
| Заплітаємо - що, хто, хто, коли, де хто ...
 | 
| Гаду, гаду, гаду, гаду, гаду, гаду вночі
 | 
| Баджу, Баджу, Баджу, Баджу, Баджу, Баджу вдень |