| Де диявол каже тітці «на добраніч».
|
| Де ми живемо в тихому розбраті
|
| Десь на печі ходять чутки
|
| Вони народжуються, коли відчувають спрагу...
|
| Їм багато не треба – вони нами годуються
|
| Щасливе кохання, плаче і спить
|
| Просто – вони заходять через двері
|
| Швидкий, як дим, і непостійний, як тінь
|
| Гаду, гаду, гаду, гаду, гаду, гаду вночі
|
| Баджу, Баджу, Баджу, Баджу, Баджу, Баджу вдень
|
| Де вдова вдови каже: «коханий»
|
| Де кіт в рукавичках чекає мишку
|
| Де кожен птах знає свого господаря
|
| Там знають, що ти їси, що п'єш, з ким спиш...
|
| Коли на місто, як сова, настане ніч
|
| Руки таких, як ми, переплітаються
|
| А овал захищає нас від місяця
|
| Щоб у двері не стукав поганий вовк
|
| А потім сідаємо біля каміна
|
| І ми вже давно говоримо, що це так
|
| Такий же натовп на базарі, як і цей натовп
|
| Заплітаємо - що, хто, хто, коли, де хто ...
|
| Гаду, гаду, гаду, гаду, гаду, гаду вночі
|
| Баджу, Баджу, Баджу, Баджу, Баджу, Баджу вдень |