| Руки міцно тримаються
|
| Тільки відпустивши, ми дозволимо їм піднятися так високо
|
| Над нашими головами
|
| Посміхаючись і кричачи до душі
|
| Ми ніколи не усвідомлюємо, як швидко може змінитися життя
|
| Або як багато означали ці дні
|
| Це як американські гірки, які ніколи не хочуть закінчуватися
|
| Тож дивіться мені в очі і знайте
|
| Все це просто поїздка
|
| Так як світ крутиться
|
| Ми переживаємо біль, сльози та найважчі роки
|
| За кожен крутий поворот і за кожну осінню ніч
|
| Проводиться всередині будиночків на деревах і підвіконнях
|
| Ми ніколи не піднімалися так високо, ми не боїмося впасти
|
| Дивлячись вниз і махаючи з хмар нагорі
|
| (Я ніколи не піднімався так високо, і я не боюся впасти)
|
| Звідси я не боюся впасти
|
| Ці спогади бачили мене крізь біль
|
| Крізь сльози і найтяжчі роки
|
| І зараз я дивлюся на вас
|
| Єдиний, хто змусив мене почувати себе таким щасливим
|
| Тож тепер я прокидаюся щодня
|
| І, здається, занадто холодно, щоб рахувати
|
| Усі мої благословення та відчуття старості
|
| Але чи посміхаєшся ти, чи кричиш
|
| Я буду поруч із тобою
|
| Клянусь, я буду поруч із тобою
|
| І якщо навіть це станеться
|
| Почути, як ви просто смієтеся по телефону
|
| Я ніколи не забуду ті дні й коли відчуваю себе самотнім
|
| Ніколи не відчувайте себе самотнім
|
| Бо у мене є мрії, які потрібно згадати
|
| На все життя жалю
|
| У мене є мрії, які потрібно згадати
|
| І так багато років забути |