| Дождь прохожих осыпает, в окна моросит.
| Дощ перехожих обсипає, у вікна мрячить.
|
| Мой мальчишка засыпает, но еще не спит.
| Мій хлопчик засинає, але ще не спить.
|
| — Мама, расскажи мне о дожде…
| — Мамо, розкажи мені про дощ…
|
| И пою я тихо сыну днем и под луной:
| І співаю я тихо синові вдень і під місяцем:
|
| Дождь бывает желтый, синий, серый, голубой…
| Дощ буває жовтий, синій, сірий, блакитний.
|
| Голубой, он самый добрый, с ним цветы цветут.
| Блакитний, він найдобріший, з ним квіти цвітуть.
|
| Голубой идет недолго — его долго ждут.
| Блакитний іде недовго — його довго чекають.
|
| А приходит летний вечер, шмель в траве гудит.
| А приходить літній вечір, джміль у траві гуде.
|
| И летят земле навстречу синие дожди.
| І летять землі назустріч сині дощі.
|
| Синий дождь раскрасит сливы у тебя в саду.
| Синій дощ розфарбує сливи в тебе в саду.
|
| Синий дождь, он самый сильный, от него растут.
| Синій дощ, він найсильніший, від нього ростуть.
|
| Осень озеро остудит, клен озолотит.
| Осіннє озеро остудить, клен озолотить.
|
| В сентябре приходят к людям желтые дожди.
| У вересні приходять до людей жовті дощі.
|
| Желтый дождь протянет руки к той судьбе и к той.
| Жовтий дощ простягне руки до тієї долі і до тієї.
|
| Желтый дождь, он для разлуки, он пока не твой.
| Жовтий дощ, він для розлуки, він поки не твій.
|
| -Мама, а бывают черные дожди?
| -Мамо, а бувають чорні дощі?
|
| И пою я тихо сыну днем и под луной:
| І співаю я тихо синові вдень і під місяцем:
|
| Дождь бывает желтый, синий, серый, голубой…
| Дощ буває жовтий, синій, сірий, блакитний.
|
| Спи, мой сын, приходят к людям разные дожди.
| Спи, мій сину, приходять до людей різні дощі.
|
| Только черный дождь не будет на твоем пути.
| Тільки чорний дощ не буде на твоєму шляху.
|
| Верю, черный дождь не будет на твоем пути. | Вірю, чорний дощ не буде на твоєму шляху. |