| Прокинувся сьогодні, вискочив з ліжка
|
| Я відчуваю себе чудово, тому що ти на моїй голові
|
| Натомість жаль і помилки залишають це позаду
|
| Повернення до старих часів, коли ми знали, що нас чекає
|
| І я замислювався, чи я в твоєму розумі
|
| Але я так не в курсі, що просто отримаю відмову
|
| Тому що цього разу ти щасливіший без мене у твоєму житті
|
| Я пригадую, як ми були
|
| Я пам’ятаю, коли ти мене любив
|
| Я пам’ятаю, коли ти зробив мені чашки чаю
|
| І я пригадую, як ти злякався, коли зустрів мою сім’ю
|
| І я пригадую, коли примушував ти посміхатися
|
| Пам’ятаю, коли ти приходив
|
| Я пригадую кожен раз, коли нахмурився
|
| Ти тримаєш мене доти, доки не зійдуть зірки й не зайде сонце
|
| Я не кажу, що ми можемо тривати вічно
|
| Я просто думаю, що ми могли б бути набагато кращими
|
| Якщо ви не погоджуєтеся, мила, візьміть її
|
| Не пишіть листа з вибаченнями
|
| Тому що люба, люба, я не відповідатиму
|
| Ви так не в порядку і просто отримаєте відхилення
|
| Тому що цього разу я щасливіший без тебе в моєму житті
|
| І я пригадую, як ми були
|
| Я пам’ятаю, коли ти мене любив
|
| Я пам’ятаю, коли ти зробив мені чашки чаю
|
| І я пригадую, як ти злякався, коли зустрів мою сім’ю
|
| І я пригадую, коли примушував ти посміхатися
|
| Пам’ятаю, коли ти приходив
|
| Я пригадую кожен раз, коли нахмурився
|
| Ти тримаєш мене доти, доки не зійдуть зірки й не зайде сонце
|
| Вниз, вниз, вниз, вниз, вниз
|
| Я пригадую, як ми були
|
| Я пригадую, як ми були
|
| Вниз, вниз, вниз, вниз, вниз
|
| Я, я пам’ятаю, щоразу, коли я хмурився, ти тримав мене
|
| Я пригадую, як ми були
|
| Я пам’ятаю, коли ти мене любив
|
| Я пам’ятаю, коли ти зробив мені чашки чаю
|
| І я пригадую, як ти злякався, коли зустрів мою сім’ю
|
| І я пригадую, коли примушував ти посміхатися
|
| Пам’ятаю, коли ти приходив
|
| Я пригадую кожен раз, коли нахмурився
|
| Ти тримаєш мене доти, доки не зійдуть зорі та не зайде сонце… |