Переклад тексту пісні Живым не сдамся - Loc-Dog

Живым не сдамся (оригінал)

Помню, как увлёкся быстро беспечным скитанием
Стал удалым и прошаренным, безалаберным, шустрым
Пьяным и пустым, но не тусклым
В сети труб слил отраву, сохли мускулы
Отчётливыми стали скулы
В круги на стульях
Мне сказали: «Это признак, придающий мужества нам»
Болт забил на содружество стран
What up, (???)
И судьбы не придуманы, план творил сам.
Светили фонари в глаза, прожектора, разрывные баса
Инспектора в серой форме
И на этот раз нас оформят
Подорванный мой статус, но ещё не время сдаться земле.
Так что лей на меня ты капли, дождь
Рви перепонки в раскатах, гром
Ребром не упадёт монета
Желаю нашим людям доброго и чистого неба.
Я живьём не сдамся здесь,
Даже не дочинив планку
Мы тут напились в хлам, хули, так сидеть
И понеслась по кабакам, да по хатам
Дыша в неживой среде, пеленой с небес
Сколько там веса в слюде?
В утренней беде хотел всегда вернуться обратно
В полузакрытых глазах беспредел творится
Явный, но не слишком понятный
Необручаемый кольцом, скоро стану отцом
На их форумах гонева не заметив
Вокруг обломятся люди с кислым лицом:
«Наркоман — посмотрите, дети, нельзя таких держать планете,
Им в аду гореть за свой музон»
Но воспитаю его лучше ппс-ника,
Что пьяный по залёту обрюхатил суку в новый год
И ради соточки приезжего замесит, чтобы дать ему пониженный комфорт
Я считаю этажи,
А что мне светит?
Среди жиреющих комерсов и погон
Хочу быть догоняющим ветер,
Но даже ветер не догонит наш гружённый вагон.
И здесь буду я один
Или буду с тобой медленно плыть на дно,
Будет решётка или стены больниц,
А я спокоен, ведь я знаю одно:
Гроза уйдёт, станет солнце
Будем живы мы с тобой
Ты смеёшься, как в первый раз.
Я же снова стал влюблённым немножко,
Ведь я вернулся назад для тебя
Такая хитрая сука
Ты не тормоши меня
Дерзко не склонны мы рассуждать
И будет новое детство
И разрисован асфальт мелом снова не будем спать
Уже по новой причине
Не кричи бля
По мелочи не лечи мне
Не боись так
Береги страх
Согреют на случай на всякий,
А остальное приложится в адекватности
Зачем встревал сгоряча,
Всех мерил, нарекал вереща,
Что верить не буду, в хлам вещал?
Потом от боли рычал, трепеща
Считал пробоины в коме, снова молчал тихо
Обернись, там все снова смеются вслед
Москва кричит тебе:
«Кто это тут убитый опять?»
Звонки бибикают, люди в вагоны прыгают
И двигаются, не опоздай, мегаполис must die
Так что слушай посыл из колонок вверх
Поднимай вне бассовых вибраций счет
С небес не упадёт прозренье
Желаю нашим людям больше не сидеть на измене
Я живьём не сдамся здесь
Уйду под дружный плавный такт сердец
С улыбкой на уверенном лице,
Оставив след в эту вечность
Боже, дай мне сил, чтобы человек стал человечным.
Пусть незамеченным, но вес его был обоснован,
Помогали дружеские плечи
Не говори мне, что всё это нарисовано
Я верить стал во что-то на свете
Гроза уйдёт, станет солнце
Будем живы мы с тобой
Ты смеёшься, как в первый раз.
Я же снова стал влюблённым немножко,
Ведь я вернулся назад для тебя
Такая хитрая сука
Ты не тормоши меня
Дерзко не склонны мы рассуждать
И будет новое детство
И разрисован асфальт мелом снова не будем спать

Живым не сдамся (переклад)

Пам'ятаю, як захопився швидко безтурботним поневірянням
Став завзятим і прошареним, безладним, спритним
П'яним і порожнім, але не тьмяним
У мережі труб злив отруту, сохли м'язи
Виразними стали вилиці
Навколо на стільцях
Мені сказали: «Це ознака, що надає мужності нам»
Болт забив на співдружність країн
What up, (???)
І долі не придумані, план творив сам.
Світили ліхтарі в очі, прожектори, розривні баси.
Інспектора в сірій формі
І цього разу нас оформлять
Підірваний мій статус, але ще не час здатися землі.
Так що лий на мене ти краплі, дощ
Рви перетинки в¦розкотах, грім
Ребром не впаде монета
Бажаю нашим людям доброго та чистого неба.
Я живцем не здамся тут,
Навіть не дочинивши планку
Ми тут напилися в мотлох, хулі, так сидіти
І понеслася по кабакам, так по хатам
Дихаючи в неживому середовищі, пеленою з небес
Скільки там ваги в слюді?
В ранковій біді хотів завжди повернутися назад
У напівзаплющених очах свавілля твориться
Явний, але не надто зрозумілий
Неодружений кільцем, скоро стану батьком
На их форумах гонева не помітивши
Навколо обламаються люди з кислим обличчям:
«Наркомане— подивіться, діти, не можна таких тримати планеті,
Їм у ду горіти за свій музон»
Але виховаю його краще за ппс-ніка,
Що п'яний по зальоту обрюхав суку в новий рік
І ради соточки приїжджого замісить, щоб дати йому знижений комфорт
Я вважаю поверхи,
А що мені світить?
Серед жируючих комерсів і погонів
Хочу бути наздоганяючим вітер,
Але навіть вітер не наздожене наш вантажений вагон.
І тут буду я один
Або буду з тобою повільно пливти на дно,
Буде грати або стіни лікарень,
А я спокійний, адже я знаю одне:
Гроза піде, стане сонце
Будемо живі ми з тобою
Ти смієшся, як вперше.
Я же знов став закоханим трошки,
Адже я повернувся назад для тебе
Така хитра сука
Ти не тормоши мене
Зухвало не схильні ми міркувати
І буде нове дитинство
І розмальований асфальт крейдою знову не спатимемо
Вже з нової причини
Не кричи бля
По дрібниці не лікуй мені
Не боись так
Бережи страх
Зігріють на випадок на всяк,
А інше додасться в адекватності
Навіщо встрявав з гарячого,
Усіх міряв, дорікав вереща,
Що вірити не буду, в мотлох віщав?
Потім від болю гарчав, тремтячи
Вважав пробоїни в комі, знову мовчав тихо
Обернися, там усі знову сміються слідом
Москва кричить тобі:
Хто це тут убитий знову?
Дзвінки бібікають, люди в вагони стрибають
І рухаються, не спізнися, мегаполіс must die
Тож слухай посил із колонок вгору
Піднімай поза басовими вібраціями рахунок
З небес не впаде прозріння
Бажаю нашим людям більше не сидіти на зраді
Я живцем не здамся тут
Піду під дружний плавний такт сердець
З посмішкою на впевненій особі,
Залишивши слід у цю вічність
Боже, дай мені сил, щоб людина стала людяною.
Нехай непоміченим, але вага його була обґрунтована,
Допомагали дружні плечі
Не скажи мені, що все це намальовано
Я вірити став у щось на світі
Гроза піде, стане сонце
Будемо живі ми з тобою
Ти смієшся, як вперше.
Я же знов став закоханим трошки,
Адже я повернувся назад для тебе
Така хитра сука
Ти не тормоши мене
Зухвало не схильні ми міркувати
І буде нове дитинство
І розмальований асфальт крейдою знову не спатимемо