Переклад тексту пісні Повзрослел - Loc-Dog

Повзрослел (оригінал)

Я думал это недостаток эндорфина, в мозгу, разрушенном любителем экспериментов,
Или обида на удары в спину, заледеневшая и сделавшая твёрдым сердце,
Глушил это уколами и падал низко, кричал, что в это просто не могу поверить,
Потом бежал за помощью к специалистам,
Терял себя в объятьях у распутных девок,
Я думал это лёгкое похмелье, и нужно лишь восстановление нейронных связей,
Я думал чёрт с ним, что давно так уже не умею,
Когда влюблённые глаза сжигали, будто лазер,
Да я не тот, придёт пора вдруг принять это,
И ни любовь, ни марафон, ни спасатели,
Не спрячут меня больше, не спасут от своей головы,
Я думал, всё вернётся, но увы...
Мама...
Я повзрослел, чувства через плёнку
Как бы ни хотел, уже по новой мне не стать ребёнком...
Хоть воздух пахнет сумасшествием, как и тогда...
Возьми меня с собой туда...
Где нету проблем, где дружбой правда называют дружбу
Где всем нам ещё что-то нужно,
Где все ещё от денег не сошли с ума...
Где всё пьяны и в голове туман...
Ща сыграем с погонами в прятки, дым валит из окон тонированной чёрной девятки,
Ща девчатам отменим все пары, мы в подъезде, всем уже нормально несите гитару,
Ща включу Многоточие, чё-то меня не прет, похоже надо вырубить чё-то пожестче,
Я влюблён, но не помню в кого, мы ночью будем мучать всей толпой этот новый биточек....
Хочешь бросим это всё двинем на юга, пока ещё совсем меня не схавала делюга,
Время вода, и мы все вода,
Время дарит шансы, а потом сушит нас до дна,
Вижу кресты вместо подруг и приятелей,
Трачу листы, ловлю фантомы из памяти,
И двигаюсь как будто те картины все не про меня
Нет я их не менял, так бывает, мама...

Повзрослел (переклад)

Я думав про це недолік ендорфіну, в мозку, зруйнованому любителем експериментів,
Або образа на удари в спину, замерзла і зробила твердим серце,
Глушив це уколами і падав низько, кричав, що в це просто не можу повірити,
Потім біг по допомогу до фахівців,
Втрачав себе в обіймах у розпусних дівчат,
Я думав це легке похмілля, і потрібне лише відновлення нейронних зв'язків,
Я думав біса з ним, що давно так уже не вмію,
Коли закохані очі спалювали, наче лазер,
Та я не той, прийде час раптом прийняти це,
І ні кохання, ні марафон, ні рятувальники,
Не сховають мене більше, не врятують від своєї голови,
Я думав, все повернеться, але на жаль...
Мамо...
Я подорослішав, почуття через плівку
Як би не хотів, вже за новою мені не стати дитиною...
Хоч повітря пахне божевіллям, як і тоді...
Візьми мене з собою туди.
Де немає проблем, де дружбою правда називають дружбу
Де всім нам ще щось потрібне,
Де все ще від грошей не збожеволіли...
Де всі п'яні та в голові туман.
Ща зіграємо з погонами в хованки, дим валить із вікон тонованої чорної дев'ятки,
Ща дівчатам скасуємо всі пари, ми в під'їзді, всім вже нормально несіть гітару,
Ща включу Многоточие, щось мене не пре, схоже треба вирубати щось жорсткіше,
Я закоханий, але не пам'ятаю в кого, ми вночі мучимо всім натовпом цей новий биточок.
Хочеш кинемо це все рушнем на південь, поки ще зовсім мене не сховала делюга,
Час вода, і ми всі вода,
Час дарує шанси, а потім сушить нас до дна,
Бачу хрести замість подруг та приятелів,
Витрачаю листи, ловлю фантоми з пам'яті,
І рухаюся як ті картини все не про мене
Ні, я їх не міняв, так буває, мамо...