Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Повзрослел , виконавця - Loc-Dog. Дата випуску: 30.09.2021
Мова пісні: Російська мова
Повзрослел(оригінал) |
| Я думал это недостаток эндорфина, в мозгу, разрушенном любителем экспериментов, |
| Или обида на удары в спину, заледеневшая и сделавшая твёрдым сердце, |
| Глушил это уколами и падал низко, кричал, что в это просто не могу поверить, |
| Потом бежал за помощью к специалистам, |
| Терял себя в объятьях у распутных девок, |
| Я думал это лёгкое похмелье, и нужно лишь восстановление нейронных связей, |
| Я думал чёрт с ним, что давно так уже не умею, |
| Когда влюблённые глаза сжигали, будто лазер, |
| Да я не тот, придёт пора вдруг принять это, |
| И ни любовь, ни марафон, ни спасатели, |
| Не спрячут меня больше, не спасут от своей головы, |
| Я думал, всё вернётся, но увы... |
| Мама... |
| Я повзрослел, чувства через плёнку |
| Как бы ни хотел, уже по новой мне не стать ребёнком... |
| Хоть воздух пахнет сумасшествием, как и тогда... |
| Возьми меня с собой туда... |
| Где нету проблем, где дружбой правда называют дружбу |
| Где всем нам ещё что-то нужно, |
| Где все ещё от денег не сошли с ума... |
| Где всё пьяны и в голове туман... |
| Ща сыграем с погонами в прятки, дым валит из окон тонированной чёрной девятки, |
| Ща девчатам отменим все пары, мы в подъезде, всем уже нормально несите гитару, |
| Ща включу Многоточие, чё-то меня не прет, похоже надо вырубить чё-то пожестче, |
| Я влюблён, но не помню в кого, мы ночью будем мучать всей толпой этот новый биточек.... |
| Хочешь бросим это всё двинем на юга, пока ещё совсем меня не схавала делюга, |
| Время вода, и мы все вода, |
| Время дарит шансы, а потом сушит нас до дна, |
| Вижу кресты вместо подруг и приятелей, |
| Трачу листы, ловлю фантомы из памяти, |
| И двигаюсь как будто те картины все не про меня |
| Нет я их не менял, так бывает, мама... |
| (переклад) |
| Я думав про це недолік ендорфіну, в мозку, зруйнованому любителем експериментів, |
| Або образа на удари в спину, замерзла і зробила твердим серце, |
| Глушив це уколами і падав низько, кричав, що в це просто не можу повірити, |
| Потім біг по допомогу до фахівців, |
| Втрачав себе в обіймах у розпусних дівчат, |
| Я думав це легке похмілля, і потрібне лише відновлення нейронних зв'язків, |
| Я думав біса з ним, що давно так уже не вмію, |
| Коли закохані очі спалювали, наче лазер, |
| Та я не той, прийде час раптом прийняти це, |
| І ні кохання, ні марафон, ні рятувальники, |
| Не сховають мене більше, не врятують від своєї голови, |
| Я думав, все повернеться, але на жаль... |
| Мамо... |
| Я подорослішав, почуття через плівку |
| Як би не хотів, вже за новою мені не стати дитиною... |
| Хоч повітря пахне божевіллям, як і тоді... |
| Візьми мене з собою туди. |
| Де немає проблем, де дружбою правда називають дружбу |
| Де всім нам ще щось потрібне, |
| Де все ще від грошей не збожеволіли... |
| Де всі п'яні та в голові туман. |
| Ща зіграємо з погонами в хованки, дим валить із вікон тонованої чорної дев'ятки, |
| Ща дівчатам скасуємо всі пари, ми в під'їзді, всім вже нормально несіть гітару, |
| Ща включу Многоточие, щось мене не пре, схоже треба вирубати щось жорсткіше, |
| Я закоханий, але не пам'ятаю в кого, ми вночі мучимо всім натовпом цей новий биточок. |
| Хочеш кинемо це все рушнем на південь, поки ще зовсім мене не сховала делюга, |
| Час вода, і ми всі вода, |
| Час дарує шанси, а потім сушить нас до дна, |
| Бачу хрести замість подруг та приятелів, |
| Витрачаю листи, ловлю фантоми з пам'яті, |
| І рухаюся як ті картини все не про мене |
| Ні, я їх не міняв, так буває, мамо... |