Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Повзрослел, виконавця - Loc-Dog.
Дата випуску: 30.09.2021
Мова пісні: Російська мова
Повзрослел(оригінал) |
Я думал это недостаток эндорфина, в мозгу, разрушенном любителем экспериментов, |
Или обида на удары в спину, заледеневшая и сделавшая твёрдым сердце, |
Глушил это уколами и падал низко, кричал, что в это просто не могу поверить, |
Потом бежал за помощью к специалистам, |
Терял себя в объятьях у распутных девок, |
Я думал это лёгкое похмелье, и нужно лишь восстановление нейронных связей, |
Я думал чёрт с ним, что давно так уже не умею, |
Когда влюблённые глаза сжигали, будто лазер, |
Да я не тот, придёт пора вдруг принять это, |
И ни любовь, ни марафон, ни спасатели, |
Не спрячут меня больше, не спасут от своей головы, |
Я думал, всё вернётся, но увы... |
Мама... |
Я повзрослел, чувства через плёнку |
Как бы ни хотел, уже по новой мне не стать ребёнком... |
Хоть воздух пахнет сумасшествием, как и тогда... |
Возьми меня с собой туда... |
Где нету проблем, где дружбой правда называют дружбу |
Где всем нам ещё что-то нужно, |
Где все ещё от денег не сошли с ума... |
Где всё пьяны и в голове туман... |
Ща сыграем с погонами в прятки, дым валит из окон тонированной чёрной девятки, |
Ща девчатам отменим все пары, мы в подъезде, всем уже нормально несите гитару, |
Ща включу Многоточие, чё-то меня не прет, похоже надо вырубить чё-то пожестче, |
Я влюблён, но не помню в кого, мы ночью будем мучать всей толпой этот новый биточек.... |
Хочешь бросим это всё двинем на юга, пока ещё совсем меня не схавала делюга, |
Время вода, и мы все вода, |
Время дарит шансы, а потом сушит нас до дна, |
Вижу кресты вместо подруг и приятелей, |
Трачу листы, ловлю фантомы из памяти, |
И двигаюсь как будто те картины все не про меня |
Нет я их не менял, так бывает, мама... |
(переклад) |
Я думав про це недолік ендорфіну, в мозку, зруйнованому любителем експериментів, |
Або образа на удари в спину, замерзла і зробила твердим серце, |
Глушив це уколами і падав низько, кричав, що в це просто не можу повірити, |
Потім біг по допомогу до фахівців, |
Втрачав себе в обіймах у розпусних дівчат, |
Я думав це легке похмілля, і потрібне лише відновлення нейронних зв'язків, |
Я думав біса з ним, що давно так уже не вмію, |
Коли закохані очі спалювали, наче лазер, |
Та я не той, прийде час раптом прийняти це, |
І ні кохання, ні марафон, ні рятувальники, |
Не сховають мене більше, не врятують від своєї голови, |
Я думав, все повернеться, але на жаль... |
Мамо... |
Я подорослішав, почуття через плівку |
Як би не хотів, вже за новою мені не стати дитиною... |
Хоч повітря пахне божевіллям, як і тоді... |
Візьми мене з собою туди. |
Де немає проблем, де дружбою правда називають дружбу |
Де всім нам ще щось потрібне, |
Де все ще від грошей не збожеволіли... |
Де всі п'яні та в голові туман. |
Ща зіграємо з погонами в хованки, дим валить із вікон тонованої чорної дев'ятки, |
Ща дівчатам скасуємо всі пари, ми в під'їзді, всім вже нормально несіть гітару, |
Ща включу Многоточие, щось мене не пре, схоже треба вирубати щось жорсткіше, |
Я закоханий, але не пам'ятаю в кого, ми вночі мучимо всім натовпом цей новий биточок. |
Хочеш кинемо це все рушнем на південь, поки ще зовсім мене не сховала делюга, |
Час вода, і ми всі вода, |
Час дарує шанси, а потім сушить нас до дна, |
Бачу хрести замість подруг та приятелів, |
Витрачаю листи, ловлю фантоми з пам'яті, |
І рухаюся як ті картини все не про мене |
Ні, я їх не міняв, так буває, мамо... |