Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Глубина, виконавця - Loc-Dog. Дата випуску: 17.02.2022
Мова пісні: Російська мова
Глубина(оригінал) |
| Говорят, что невозможно отпустить, когда на самом деле любишь |
| А что, если отпустить это и есть любовь? |
| Ты ревнуешь к ним, но, по сути, они чужие люди |
| Рядом с ними и близко не ощутить того |
| Что нас с тобой срывало с катушек |
| Помню клятвы |
| Смски про лучших |
| Берег моря |
| И святые минуты |
| Где друг другу открывали мы лица без масок |
| Помню слёзы из глаз и, конечно, сотни прощаний |
| Помню, как сидели в тачке и просто молчали |
| Как всё знали, но по новой сгорали до тла |
| Как наши надежды мы превратили в печали |
| Как у дома твоего я кружил до утра |
| Путал в себе гордость и трусость |
| Как летел через Москву, просто желая к тебе прикоснуться |
| Как задел тебя впервые, сказав всё, как есть |
| Как нас сильно жгли обиды, молчание - месть |
| Знаю, оно хуже проклятий |
| Я теряю тебя в куче занятий |
| Среди студий, хулиганов и денег |
| Но засыпая вижу снова на ветру твоё платье |
| Так бывает бесконечным становится время |
| В ожидании того, что больше не произойдёт |
| Я больше не хочу винить тебя ни в чём |
| Носить тебя с собой, отпуская |
| Быть перекрытым, как на праздник Тверская |
| Гибнуть внутри, снаружи сверкая |
| Не хочу кричать, доказывая свою правоту |
| Мне пора принять и ту, что нелепо разлучила нас |
| Правду в её многогранности |
| Ценности, параллельные реальности, крайности |
| Либо по-моему, либо совсем никак |
| Осознать, что мы с тобой оба в дураках |
| Воспринимать тебя, как подарок |
| Я за тебя молился, чтобы сильно не накрывало, сначала |
| А потом вдруг что-то поменялось, и я понял всё не зря |
| Что за боль мне нужно поблагодарить тебя |
| Что в этом мире всё не случайно |
| Что выигрывает тот, кто прощает, всегда |
| Я желаю тебе счастья, пока думаешь, что меняю тебя на бомонд |
| В моём доме беспорядок и нужен ремонт |
| Мы знаем правду |
| Как же нам тяжек тот человек, который первый нам об этом расскажет |
| Но это так и есть |
| Кипишь улегается тихо |
| Походу мой урок усвоен, учитель |
| Вокруг нас столько любви и событий |
| Тех, что мы не видели, друг другом с тобой заболев |
| На Арбате уже тихо и только во мгле обжитого под хату подвала |
| Я прошу кого-то больше, чтобы ты улыбалась |
| Чтоб всегда улыбалась |
| Ты подумаешь - я спятил, не хочешь не верь |
| Но на этот раз походу реально тебе строки |
| Где океан, где мы вдвоём |
| Это не метафорический приём |
| Где мы дошли с тобой до дна |
| Лишь, чтобы посмотреть какая глубина |
| Где не сыпал с неба звёзд |
| Просто брал тебя в свои руки крепко и нёс |
| Где мы нашли свои пути |
| Я простил, и ты прости |
| (переклад) |
| Кажуть, що неможливо відпустити, коли насправді любиш |
| А що, коли відпустити це і є кохання? |
| Ти ревнуєш до них, але, по суті, вони чужі люди |
| Поруч із ними і близько не відчути того |
| Що нас з тобою зривало з котушок |
| Пам'ятаю клятви |
| Смскі про найкращих |
| Берег моря |
| І святі хвилини |
| Де один одному ми відкривали обличчя без масок |
| Пам'ятаю сльози з очей і, звісно, сотні прощань |
| Пам'ятаю, як сиділи у тачці і просто мовчали |
| Як все знали, але по новій згоряли до тла |
| Як наші надії ми перетворили на суму |
| Як у дому твого я кружляв до ранку |
| Плутав у собі гордість і боягузтво |
| Як летів через Москву, просто бажаючи до тебе торкнутися |
| Як зачепив тебе вперше, сказавши все, як є |
| Як нас сильно палили образи, мовчання – помста |
| Знаю, воно гірше за прокльони |
| Я втрачаю тебе в купі занять |
| Серед студій, хуліганів та грошей |
| Але засинаючи бачу знову на вітрі твою сукню |
| Так буває нескінченним стає час |
| В очікуванні того, що більше не станеться |
| Я більше не хочу звинувачувати тебе ні в чому |
| Носити тебе із собою, відпускаючи |
| Бути перекритим, як на свято Тверська |
| Гинути всередині, зовні сяючи |
| Не хочу кричати, доводячи свою правоту |
| Мені час прийняти і ту, що безглуздо розлучила нас |
| Правду у її багатогранності |
| Цінності, паралельні реальності, крайності |
| Або на мою думку, або зовсім ніяк |
| Усвідомити, що ми з тобою обоє в дурнях |
| Сприймати тебе як подарунок |
| Я за тебе молився, щоб сильно не накривало, спочатку |
| А потім раптом щось змінилося, і я зрозумів все недаремно. |
| Що за біль мені потрібно подякувати тобі |
| Що в цьому світі все не випадково |
| Що виграє той, хто прощає, завжди |
| Я бажаю тобі щастя, доки думаєш, що міняю тебе на бомонд |
| У моєму будинку безлад і потрібен ремонт |
| Ми знаємо правду |
| Як же нам важкий та людина, яка перша нам про це розповість |
| Але це так і є |
| Кипиш лягає тихо |
| Походу мій урок засвоєно, вчитель |
| Навколо нас стільки кохання та подій |
| Тих, що ми не бачили, один одному з тобою захворівши |
| На Арбаті вже тихо і тільки в темряві обжитого під хату підвалу |
| Я прошу когось більше, щоб ти посміхалась |
| Щоб завжди усміхалася |
| Ти подумаєш - я збожеволів, не хочеш не вір |
| Але цього разу походу реально тобі рядки |
| Де океан, де ми удвох |
| Це не метафоричний прийом |
| Де ми дійшли з тобою до дна |
| Лише, щоб подивитись яка глибина |
| Де не сипав з неба зірок |
| Просто брав тебе в свої руки міцно та ніс |
| Де ми знайшли свої шляхи |
| Я вибачив, і ти вибач |