Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Уже не те, виконавця - Loc-Dog. Пісня з альбому Всем до свидания, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 14.03.2011
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: Loc-Dog
Мова пісні: Російська мова
Уже не те(оригінал) |
Дайте сил мне, чтобы не остаться |
Вне эмоций, в стороне от безудержных идей |
Чистый беззаботный смех нам важней |
Чем успеть стать старше |
И вверх долететь до небесных тел |
Тут учинив творческий беспредел, |
Но вдруг так осознать, что есть большие цели |
И тебе пора принять, что мы уже не те |
Порой рассветом убивает порыв |
И мы не те уже, чтоб дать жары |
Да пусть очистятся все ваши дворы |
От панибратства, от воров и барыг |
Для детворы, для просто игры, |
А мы придём потом ещё раз |
Чтобы больше нам не ждать, чтобы жить |
Красное поле перебежать без улик |
Мне всех прогнозов политологов |
Строй будет не подорванным |
И небо сможет нас исцелить |
Во взаимной любви |
Отдам свою пустую жизнь за тебя |
Ты отдашь потом мою пустую жизнь за него |
Он отдаст потом твою пустую жизнь за меня |
Вы здесь оставите меня одного |
Возможно то, что вас и не было лишь красный восход |
Меня заставил вас представить, утопающими рядом в плотном звуке басов |
Стрёмных тусовок |
Где так ни разу не заметили глаза пидараса |
Из клуба Соха |
Рвутся крыши! |
Как там? |
Слышишь? |
Есть гламур на крыше? |
Там всё тухло! |
Как-то прыгнул мой братиша вниз |
Независимость ему сулили там, где тише |
Там где нету турникетов проходных |
Сладких ядов и игральных фишек |
Репутации и пятен номеров блатных на тазиках систем и ксив |
Не понятно грязных дам в чёрных вечерних платьях |
Я остался здесь, я просто прототип |
Дайте сил мне, чтобы не остаться |
Вне эмоций, в стороне от безудержных идей |
Чистый беззаботный смех нам важней |
Чем успеть стать старше |
И вверх долететь до небесных тел |
Тут учинив творческий беспредел, |
Но вдруг так осознать, что есть большие цели |
И тебе пора принять, что мы уже не те |
Ветра чистый, порыв сравним, только слезам навзрыд |
Рукой прикрыть свой далёкий рай от похоти земных |
И мы с тобой когда-то могли мёртвых поднять из могил |
Вот только не осталось сил, чтоб нас такими сохранить |
Свет озарит и поможет пройти |
Наградив ретивых рутиной, как ни крути, |
Но в этом мире мы одни из тех |
Кому не всё равно, но наплевать на порог |
Корон и прочих почестей псевдовеликих господ |
Что там велит гороскоп? |
Что там внутри на раскопках? |
Меня ты снова не найдёшь — я затерялся в пробках |
Не надо пробовать, что бы понять, что путь один, |
Но надо оставаться собой среди убогой возни |
Возник один лишь луч надежды, что глаза так режет, |
А после он вознёсся над умами городских |
Мозгами пораскинь, кругом такое же всё, как и прежде |
Вот только где-то вдали играет легкий мотив |
Нам просто говорить по сути ничего не стоит |
Строить все свои мосты подальше от чужих |
Так называемой игрою «в поисках покоя» в череде попоек |
Почти без крови так и не найти своей цены |
Дайте сил мне, чтобы не остаться |
Вне эмоций, в стороне от безудержных идей |
Чистый беззаботный смех нам важней |
Чем успеть стать старше |
И вверх долететь до небесных тел |
Тут учинив творческий беспредел, |
Но вдруг так осознать, что есть большие цели |
И тебе пора принять, что мы уже не те |
(переклад) |
Дайте сил мені, щоб не залишитися |
Поза емоціями, в боці від нестримних ідей |
Чистий безтурботний сміх нам важливіший |
Чим встигнути стати старшим |
І нагору долетіти до небесних тіл |
Тут учинивши творче свавілля, |
Але раптом так усвідомити, що є великі цілі |
І тебе час прийняти, що ми вже не те |
Часом на світанку вбиває порив |
І ми не ті уже, щоб дати спеки |
Нехай очистяться всі ваші двори |
Від панібратства, від злодіїв і бариг |
Для дітлахів, для просто гри, |
А ми прийдемо потім ще раз |
Щоб більше не чекати, щоб жити |
Червоне поле перебігти без доказів |
Мені всіх прогнозів політологів |
Буд буде не підірваним |
І небо зможе нас зцілити |
У взаємному коханні |
Віддам своє порожнє життя за тебе |
Ти віддаси потім моє порожнє життя за нього |
Він віддасть потім твоє порожнє життя за мене |
Ви тут залишите мене одного |
Можливо те, що вас і не було лише червоний схід |
Мене змусив вас уявити, потопаючими поруч у щільному звуку басів |
Стрімних тусовок |
Де так жодного разу не помітили очі підараса |
З клубу Соха |
Рвуться дахи! |
Як там? |
Чуєш? |
Є гламур на даху? |
Там все тухло! |
Якось стрибнув мій братик вниз |
Незалежність йому обіцяли там, де тихіше |
Там де немає турнікетів прохідних |
Солодких отрут і гральних фішок |
Репутації та плям номерів блатних на тазиках систем та ксив |
Не зрозуміло брудних дам у чорних вечірніх сукнях |
Я залишився тут, я просто прототип |
Дайте сил мені, щоб не залишитися |
Поза емоціями, в боці від нестримних ідей |
Чистий безтурботний сміх нам важливіший |
Чим встигнути стати старшим |
І нагору долетіти до небесних тіл |
Тут учинивши творче свавілля, |
Але раптом так усвідомити, що є великі цілі |
І тебе час прийняти, що ми вже не те |
Вітру чистий, порив порівняємо, тільки сльозам навзрид |
Рукою прикрити свій далекий рай від хотіння земних |
І ми з тобою колись могли мертвих підняти з могил |
От тільки не залишилося сил, щоб нас такими зберегти |
Світло осяє і допоможе пройти |
Нагородивши крутих рутиною, як не крути, |
Але в цьому світі ми одні з тих |
Кому не все одно, але наплювати на поріг |
Корон та інших почестей псевдовеликих панів |
Що там велить гороскоп? |
Що там усередині на розкопках? |
Мене ти знову не найдеш — я загубився в пробках |
Не треба пробувати, щоб зрозуміти, що шлях один, |
Але треба залишатися собою серед убогої метушні |
Виник один лише промінь надії, що очі так ріже, |
А після він піднісся над умами міських |
Мозками пораскинь, кругом таке, що все, як і раніше. |
Ось тільки десь вдалині грає легкий мотив |
Нам просто говорити по суті нічого не варто. |
Будувати всі свої мости подалі від чужих |
Так званою грою «у пошуках спокою» в черзі пиятик |
Майже без крові так і не знайти своєї ціни |
Дайте сил мені, щоб не залишитися |
Поза емоціями, в боці від нестримних ідей |
Чистий безтурботний сміх нам важливіший |
Чим встигнути стати старшим |
І нагору долетіти до небесних тіл |
Тут учинивши творче свавілля, |
Але раптом так усвідомити, що є великі цілі |
І тебе час прийняти, що ми вже не те |