Переклад тексту пісні Смех - Loc-Dog

Смех (оригінал)

Медленный кураж нёс нас над землёй,
Не было апартаментов, был целый мир во мне,
Конкретно сложенный мной,
Не в обиду кого взгреть забыл — память короткая.
А мы породы разной, у тебя круг разбитных,
В погоне за модой уже другой Москвы,
Айфон 3G, плазма, у меня взгляд стеклом и куча грязи за спиной,
И завяз в пробках…
От проспекта Волгоградского до Люблино,
Но я люблю, мне дано, тем не менее!
И под бетонными коробками ещё не сдох,
Только от этого шального отопления глаз.
Не улеглась болезнь внутри, сверлит,
Несовместим протест с судьбой стервой.
Пусть молодыми умереть, но наши дети будут поколением,
Что уже не совсем дремлят.
И вы правы, я совсем уже, но вам всем уже,
Все равно, от какой-то безумной травы,
Трудно будучи отравленным нести правду,
Но суть одна и все люди по сути равны.
Мы перейдём на тяжёлое, станем легче,
Под укорами взрослых мужчин и женщин,
Унесшие с собой представление бесконечности,
Смех уже не тот, но мы просто хотели быть детьми.
Ты не пугай мусорок меня ксивой, в глаза не свети,
Не крути, так уже закрутило,
Просто снова зачти свой протокол и карманы очисть,
Сыну мобилу подаришь, жить ещё надо красиво.
На небе пасмурном потом пройдут тучи,
Солнце осветит и покажет кто жил по-су*ьи,
Но мне вообще то все равно,
Сгорела как спичечный коробок в стимуляторах моя сущность.
Но значит была хоть… я сам не пролил не слезы,
Но так хотел чтоб мир плакал,
Запахом свежего сена манят луга,
И каждый раз трудно найти, но бл**ь, откуда игла там?
Главное не унывать, я услышал в телевизоре
Ложась с утра на фоне позитивных передач,
Стало тише, видимо тоже попадаю под волну
Тех обывательских стандартных фишек…
Здравствуй, дорогая, я трассы перебегал,
Ведь хотел лишь скорей попасть к тебе в лапы и задыхаться,
Каналы щёлкал, настраивал на пультах себе звук,
Чтобы голос стравленный мог перелиться в бархат.
Бартером выменял в ночь у барыг судьбу,
Я за ножик которым всех перерезал в своем кругу,
Я без тебя уже врядли теперь смогу,
Так что сними свою маску, давай не будем ругаться с тобой…
Власть не помогает, сенсации не колышат,
Соблазнам других ситуаций не видимы и не слышны,
Липкий от пота, переломанный, смазанный,
Я ползу к тебе, немыслимо с улыбкой отказывать мне!
И я завязнувший по пояс в земле, бью кулаками об стену,
Делаю вид, что один понимаю…

Смех (переклад)

Повільний кураж ніс нас над землею,
Не було апартаментів, був цілий світ у мені,
Саме складений мною,
Не обиду кого згріти забув пам'ять коротка.
А ми породи різної, у тебе коло розбитих,
У погоні за модою вже іншої Москви,
Айфон 3G, плазма, у мене погляд склом і купа бруду за спиною,
І зав'яз у пробках…
Від проспекту Волгоградського до Люблине,
Але я люблю, мені дано, тим не менше!
І під бетонними коробками ще не здох,
Тільки від цього шаленого опалення очей.
Не влягла хвороба всередині, свердлить,
Несумісний протест із долею стервом.
Нехай молодими померти, але наші діти будуть поколінням,
Що вже не зовсім дрімають.
І ви права, я зовсім уже, але вам усім уже,
Все одно, від якоїсь шаленої трави,
Важко будучи отруєним нести правду,
Але суть одна і всі люди по суті рівні.
Ми перейдемо на важке, станемо легше,
Під докорами дорослих чоловіків та жінок,
Винесли з собою уявлення нескінченності,
Сміх уже не той, але ми просто хотіли бути дітьми.
Ти не лякай сміття мене ксивою, в очі не світи,
Не крути, так уже закрутило,
Просто знову зарахуй свій протокол і кишені очисти,
Синові мобілу подаруєш, жити ще треба гарно.
На небі похмурому потім пройдуть хмари,
Сонце висвітлить і покаже хто жив по-су*ї,
Але мені взагалі те все одно,
Згоріла як сірникова коробка в стимулюторах моя сутність.
Але значить була хоч... я сам не пролив не сльози,
Але так хотів щоб світ плакав,
Запахом свіжого сіна ваблять луки,
І кожного разу важко знайти, але бл**ь, звідки голка там?
Головне не впадати, я почув у телевізорі
Лягаючи з ранку на тлі позитивних передач,
Стало тихіше, мабуть теж потрапляю під хвилю
Тих обивательських стандартних фішок.
Привіт, люба, я траси перебігав,
Адже хотів лише швидше потрапити до теби в лапи і задихатися,
Канали клацав, налаштовував на пультах собі звук,
Щоб голос стравлений міг перелитися в оксамит.
Бартером виміняв у ніч у баріг долю,
Я за ніжок яким усіх перерізав у своєму колі,
Я без тебе вже навряд тепер зможу,
Так що зніми свою маску, давай не будемо лаятися з тобою ...
Влада не допомагає, сенсації не колишають,
Спокусам інших ситуацій не видно і не чути,
Липкий від поту, переламаний, змащений,
Я повзу до тебе, немислимо з посмішкою відмовляти мені!
І я який зав'язнув по пояс у землі, б'ю кулаками об стіну,
Вдаю, що один розумію…