Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Смех, виконавця - Loc-Dog.
Дата випуску: 11.04.2010
Вікові обмеження: 18+
Мова пісні: Російська мова
Смех(оригінал) |
Медленный кураж нёс нас над землёй, |
Не было апартаментов, был целый мир во мне, |
Конкретно сложенный мной, |
Не в обиду кого взгреть забыл — память короткая. |
А мы породы разной, у тебя круг разбитных, |
В погоне за модой уже другой Москвы, |
Айфон 3G, плазма, у меня взгляд стеклом и куча грязи за спиной, |
И завяз в пробках… |
От проспекта Волгоградского до Люблино, |
Но я люблю, мне дано, тем не менее! |
И под бетонными коробками ещё не сдох, |
Только от этого шального отопления глаз. |
Не улеглась болезнь внутри, сверлит, |
Несовместим протест с судьбой стервой. |
Пусть молодыми умереть, но наши дети будут поколением, |
Что уже не совсем дремлят. |
И вы правы, я совсем уже, но вам всем уже, |
Все равно, от какой-то безумной травы, |
Трудно будучи отравленным нести правду, |
Но суть одна и все люди по сути равны. |
Мы перейдём на тяжёлое, станем легче, |
Под укорами взрослых мужчин и женщин, |
Унесшие с собой представление бесконечности, |
Смех уже не тот, но мы просто хотели быть детьми. |
Ты не пугай мусорок меня ксивой, в глаза не свети, |
Не крути, так уже закрутило, |
Просто снова зачти свой протокол и карманы очисть, |
Сыну мобилу подаришь, жить ещё надо красиво. |
На небе пасмурном потом пройдут тучи, |
Солнце осветит и покажет кто жил по-су*ьи, |
Но мне вообще то все равно, |
Сгорела как спичечный коробок в стимуляторах моя сущность. |
Но значит была хоть… я сам не пролил не слезы, |
Но так хотел чтоб мир плакал, |
Запахом свежего сена манят луга, |
И каждый раз трудно найти, но бл**ь, откуда игла там? |
Главное не унывать, я услышал в телевизоре |
Ложась с утра на фоне позитивных передач, |
Стало тише, видимо тоже попадаю под волну |
Тех обывательских стандартных фишек… |
Здравствуй, дорогая, я трассы перебегал, |
Ведь хотел лишь скорей попасть к тебе в лапы и задыхаться, |
Каналы щёлкал, настраивал на пультах себе звук, |
Чтобы голос стравленный мог перелиться в бархат. |
Бартером выменял в ночь у барыг судьбу, |
Я за ножик которым всех перерезал в своем кругу, |
Я без тебя уже врядли теперь смогу, |
Так что сними свою маску, давай не будем ругаться с тобой… |
Власть не помогает, сенсации не колышат, |
Соблазнам других ситуаций не видимы и не слышны, |
Липкий от пота, переломанный, смазанный, |
Я ползу к тебе, немыслимо с улыбкой отказывать мне! |
И я завязнувший по пояс в земле, бью кулаками об стену, |
Делаю вид, что один понимаю… |
(переклад) |
Повільний кураж ніс нас над землею, |
Не було апартаментів, був цілий світ у мені, |
Саме складений мною, |
Не обиду кого згріти забув пам'ять коротка. |
А ми породи різної, у тебе коло розбитих, |
У погоні за модою вже іншої Москви, |
Айфон 3G, плазма, у мене погляд склом і купа бруду за спиною, |
І зав'яз у пробках… |
Від проспекту Волгоградського до Люблине, |
Але я люблю, мені дано, тим не менше! |
І під бетонними коробками ще не здох, |
Тільки від цього шаленого опалення очей. |
Не влягла хвороба всередині, свердлить, |
Несумісний протест із долею стервом. |
Нехай молодими померти, але наші діти будуть поколінням, |
Що вже не зовсім дрімають. |
І ви права, я зовсім уже, але вам усім уже, |
Все одно, від якоїсь шаленої трави, |
Важко будучи отруєним нести правду, |
Але суть одна і всі люди по суті рівні. |
Ми перейдемо на важке, станемо легше, |
Під докорами дорослих чоловіків та жінок, |
Винесли з собою уявлення нескінченності, |
Сміх уже не той, але ми просто хотіли бути дітьми. |
Ти не лякай сміття мене ксивою, в очі не світи, |
Не крути, так уже закрутило, |
Просто знову зарахуй свій протокол і кишені очисти, |
Синові мобілу подаруєш, жити ще треба гарно. |
На небі похмурому потім пройдуть хмари, |
Сонце висвітлить і покаже хто жив по-су*ї, |
Але мені взагалі те все одно, |
Згоріла як сірникова коробка в стимулюторах моя сутність. |
Але значить була хоч... я сам не пролив не сльози, |
Але так хотів щоб світ плакав, |
Запахом свіжого сіна ваблять луки, |
І кожного разу важко знайти, але бл**ь, звідки голка там? |
Головне не впадати, я почув у телевізорі |
Лягаючи з ранку на тлі позитивних передач, |
Стало тихіше, мабуть теж потрапляю під хвилю |
Тих обивательських стандартних фішок. |
Привіт, люба, я траси перебігав, |
Адже хотів лише швидше потрапити до теби в лапи і задихатися, |
Канали клацав, налаштовував на пультах собі звук, |
Щоб голос стравлений міг перелитися в оксамит. |
Бартером виміняв у ніч у баріг долю, |
Я за ніжок яким усіх перерізав у своєму колі, |
Я без тебе вже навряд тепер зможу, |
Так що зніми свою маску, давай не будемо лаятися з тобою ... |
Влада не допомагає, сенсації не колишають, |
Спокусам інших ситуацій не видно і не чути, |
Липкий від поту, переламаний, змащений, |
Я повзу до тебе, немислимо з посмішкою відмовляти мені! |
І я який зав'язнув по пояс у землі, б'ю кулаками об стіну, |
Вдаю, що один розумію… |