Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Смех , виконавця - Loc-Dog. Дата випуску: 11.04.2010
Вікові обмеження: 18+
Мова пісні: Російська мова
Смех(оригінал) |
| Медленный кураж нёс нас над землёй, |
| Не было апартаментов, был целый мир во мне, |
| Конкретно сложенный мной, |
| Не в обиду кого взгреть забыл — память короткая. |
| А мы породы разной, у тебя круг разбитных, |
| В погоне за модой уже другой Москвы, |
| Айфон 3G, плазма, у меня взгляд стеклом и куча грязи за спиной, |
| И завяз в пробках… |
| От проспекта Волгоградского до Люблино, |
| Но я люблю, мне дано, тем не менее! |
| И под бетонными коробками ещё не сдох, |
| Только от этого шального отопления глаз. |
| Не улеглась болезнь внутри, сверлит, |
| Несовместим протест с судьбой стервой. |
| Пусть молодыми умереть, но наши дети будут поколением, |
| Что уже не совсем дремлят. |
| И вы правы, я совсем уже, но вам всем уже, |
| Все равно, от какой-то безумной травы, |
| Трудно будучи отравленным нести правду, |
| Но суть одна и все люди по сути равны. |
| Мы перейдём на тяжёлое, станем легче, |
| Под укорами взрослых мужчин и женщин, |
| Унесшие с собой представление бесконечности, |
| Смех уже не тот, но мы просто хотели быть детьми. |
| Ты не пугай мусорок меня ксивой, в глаза не свети, |
| Не крути, так уже закрутило, |
| Просто снова зачти свой протокол и карманы очисть, |
| Сыну мобилу подаришь, жить ещё надо красиво. |
| На небе пасмурном потом пройдут тучи, |
| Солнце осветит и покажет кто жил по-су*ьи, |
| Но мне вообще то все равно, |
| Сгорела как спичечный коробок в стимуляторах моя сущность. |
| Но значит была хоть… я сам не пролил не слезы, |
| Но так хотел чтоб мир плакал, |
| Запахом свежего сена манят луга, |
| И каждый раз трудно найти, но бл**ь, откуда игла там? |
| Главное не унывать, я услышал в телевизоре |
| Ложась с утра на фоне позитивных передач, |
| Стало тише, видимо тоже попадаю под волну |
| Тех обывательских стандартных фишек… |
| Здравствуй, дорогая, я трассы перебегал, |
| Ведь хотел лишь скорей попасть к тебе в лапы и задыхаться, |
| Каналы щёлкал, настраивал на пультах себе звук, |
| Чтобы голос стравленный мог перелиться в бархат. |
| Бартером выменял в ночь у барыг судьбу, |
| Я за ножик которым всех перерезал в своем кругу, |
| Я без тебя уже врядли теперь смогу, |
| Так что сними свою маску, давай не будем ругаться с тобой… |
| Власть не помогает, сенсации не колышат, |
| Соблазнам других ситуаций не видимы и не слышны, |
| Липкий от пота, переломанный, смазанный, |
| Я ползу к тебе, немыслимо с улыбкой отказывать мне! |
| И я завязнувший по пояс в земле, бью кулаками об стену, |
| Делаю вид, что один понимаю… |
| (переклад) |
| Повільний кураж ніс нас над землею, |
| Не було апартаментів, був цілий світ у мені, |
| Саме складений мною, |
| Не обиду кого згріти забув пам'ять коротка. |
| А ми породи різної, у тебе коло розбитих, |
| У погоні за модою вже іншої Москви, |
| Айфон 3G, плазма, у мене погляд склом і купа бруду за спиною, |
| І зав'яз у пробках… |
| Від проспекту Волгоградського до Люблине, |
| Але я люблю, мені дано, тим не менше! |
| І під бетонними коробками ще не здох, |
| Тільки від цього шаленого опалення очей. |
| Не влягла хвороба всередині, свердлить, |
| Несумісний протест із долею стервом. |
| Нехай молодими померти, але наші діти будуть поколінням, |
| Що вже не зовсім дрімають. |
| І ви права, я зовсім уже, але вам усім уже, |
| Все одно, від якоїсь шаленої трави, |
| Важко будучи отруєним нести правду, |
| Але суть одна і всі люди по суті рівні. |
| Ми перейдемо на важке, станемо легше, |
| Під докорами дорослих чоловіків та жінок, |
| Винесли з собою уявлення нескінченності, |
| Сміх уже не той, але ми просто хотіли бути дітьми. |
| Ти не лякай сміття мене ксивою, в очі не світи, |
| Не крути, так уже закрутило, |
| Просто знову зарахуй свій протокол і кишені очисти, |
| Синові мобілу подаруєш, жити ще треба гарно. |
| На небі похмурому потім пройдуть хмари, |
| Сонце висвітлить і покаже хто жив по-су*ї, |
| Але мені взагалі те все одно, |
| Згоріла як сірникова коробка в стимулюторах моя сутність. |
| Але значить була хоч... я сам не пролив не сльози, |
| Але так хотів щоб світ плакав, |
| Запахом свіжого сіна ваблять луки, |
| І кожного разу важко знайти, але бл**ь, звідки голка там? |
| Головне не впадати, я почув у телевізорі |
| Лягаючи з ранку на тлі позитивних передач, |
| Стало тихіше, мабуть теж потрапляю під хвилю |
| Тих обивательських стандартних фішок. |
| Привіт, люба, я траси перебігав, |
| Адже хотів лише швидше потрапити до теби в лапи і задихатися, |
| Канали клацав, налаштовував на пультах собі звук, |
| Щоб голос стравлений міг перелитися в оксамит. |
| Бартером виміняв у ніч у баріг долю, |
| Я за ніжок яким усіх перерізав у своєму колі, |
| Я без тебе вже навряд тепер зможу, |
| Так що зніми свою маску, давай не будемо лаятися з тобою ... |
| Влада не допомагає, сенсації не колишають, |
| Спокусам інших ситуацій не видно і не чути, |
| Липкий від поту, переламаний, змащений, |
| Я повзу до тебе, немислимо з посмішкою відмовляти мені! |
| І я який зав'язнув по пояс у землі, б'ю кулаками об стіну, |
| Вдаю, що один розумію… |