Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Не буди, виконавця - Loc-Dog. Дата випуску: 11.04.2010
Вікові обмеження: 18+
Мова пісні: Російська мова
Не буди(оригінал) |
| Транквилизаторы могут и обмануть, мы давно уже не плакали прямо в лицо кому-то, |
| Здесь нету запахов, правда, я не тону, просто боюсь уснуть тебя не поздравив с весёлым утром. |
| Порой глаза твои — бездонные колодцы, заполнили момент и мне не хочется… |
| Ммммммм… |
| Довольно мутно это кончиться должно, но что-то новое всё тянет без юмора |
| приколоться, |
| А ты двигай-двигай с ними! |
| Говорят, что любовь — химия, |
| Ходят слухи, что скоро тебя покину я, но Огни горят, не важно что говорят, без тебя в этом видеоряде все не такие уже! |
| Ужалит опыт, вдарит в голову током, затихнет топот на минуту и я хрипло |
| перестану дышать… |
| Это всё тебя одну не удивляет, ты не можешь изменить меня, ты знаешь, |
| но умеешь ждать! |
| Припев |
| Эти прикосновения ни к чему, |
| Я проснусь уже завтра и буду в точности, как раньше! |
| Разум скоро порушит эту тюрьму, в очередную секунду проснусь уже по настоящему! |
| Не суди… |
| Это всё просто песенки, мультики, пункты лесенки, бесы что рядом мутятся, |
| Люди, их лица и нежелание что-то менять, просто родная столица съела меня! |
| Не буди, не буди, не буди… |
| Не суди, не суди, не суди… |
| Не буди! |
| Ты начинаешь бешено вдыхать такой прекрасный воздух, |
| В попытках удержать наш мир как будто бы не поздно, |
| В погоне за мечтой, где вместо боли горизонт (уру!) |
| И я без рук, но победить нам будет просто… |
| Не видя никого летим с тобой в открытый космос, |
| Убить это не грех, просто неважно будет после, |
| Кричи под ритмы бешеные, видишь я уже горю… |
| Открыв неведомым чертам полнейший доступ… |
| Двигай-двигай с ними… говорят, что любовь химия, |
| Говорят, что не стать нам уже такими же, но… |
| Про всё подряд, нам тоже так говорят, |
| Мой разряд ободряет по-новой как ни крути его… |
| Вспоминаю как я мог считать не сбившись эти звёзды, |
| Шагай со мной, чтоб вместе заблудиться в этом лоске, |
| Кидай свою мелодию как скомканный листок в огонь, |
| В одну сливаются две ровные полоски… |
| Я тоже видел это раньше, но теперь это прячу, |
| И не стыдись, это все вина не наша, а разных |
| Чокнутых, стравленных, бешеных, передумавших рано вставать… |
| Просто родная столица стала менять… |
| (переклад) |
| Транквілізатори можуть і обдурити, ми давно вже не плакали прямо в обличчя комусь, |
| Тут немає запахів, правда, я не тону, просто боюся заснути тебе не привітавши з веселим ранком. |
| Іноді очі твої — бездонні колодязі, заповнили момент і мені не хочеться… |
| Ммммммм… |
| Досить каламутно це скінчитися має, але щось нове все тягне без гумору |
| приколотися, |
| А ти рухай-рухай з ними! |
| Кажуть, що кохання — хімія, |
| Ходять чутки, що скоро тебе покину я, але Вогні горять, неважливо що кажуть, без тебе в цьому відеоряді все не такі вже! |
| Вжалить досвід, ударить в голову струмом, затихне тупіт на хвилину і я хрипко |
| перестану дихати. |
| Це все тебе одну не дивує, ти не можеш змінити мене, ти знаєш, |
| але вмієш чекати! |
| Приспів |
| Ці дотики ні до чого, |
| Я прокинуся вже завтра і буду в точності, як раніше! |
| Розум скоро порушить цю в'язницю, в чергу секунду прокинуся вже по-справжньому! |
| Не суди… |
| Це все просто пісеньки, мультики, пункти драбинки, біси що поруч каламутяться, |
| Люди, їх обличчя та небажання щось міняти, просто рідна столиця з'їла мене! |
| Не буди, не буди, не буди ... |
| Не суди, не суди, не суди ... |
| Не буди! |
| Ти починаєш шалено вдихати таке прекрасне повітря, |
| У спробах утримати наш світ начебто не пізно, |
| У погоні за мрією, де замість болю обрій (уру!) |
| І я без рук, але перемогти нам буде просто... |
| Не бачачи нікого летимо з тобою в відкритий космос, |
| Вбити це не гріх, просто неважливо буде після, |
| Кричи під ритми скажені, бачиш я вже горю… |
| Відкривши невідомим рисам цілковитий доступ. |
| Двигай-рухай з ними... кажуть, що кохання хімія, |
| Кажуть, що не стати нам уже такими ж, але... |
| Про все підряд, нам теж так кажуть, |
| Мій розряд підбадьорює по-новій як не крути його… |
| Пригадую як я міг вважати не збившись ці зірки, |
| Іди зі мною, щоб разом заблукати в цьому блиску, |
| Кидай свою мелодію як зім'ятий листок у вогонь, |
| В одну зливаються дві рівні смужки. |
| Я теж бачив це раніше, але тепер це ховаю, |
| І не соромись, це все вина не наша, а різних |
| Чокнутих, стравлених, шалених, що передумали рано вставати. |
| Просто рідна столиця стала міняти. |