Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Камень, виконавця - Loc-Dog. Пісня з альбому Апокалипсис 2012, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 16.04.2011
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: Loc-Dog
Мова пісні: Російська мова
Камень(оригінал) |
Я готов убить тут каждого |
Вы все мне кажетесь виновными в смертных грехах |
Меня тошнит от того что для вас так важно |
И я вечно одинок, но люблю своих маму и папу, |
А вы все люди одинаковы вокруг меня |
Где твоя важность, ты комерс, думаешь много нажил? |
Воли не видел, вопросы решал бумажками |
Растением рос, своих детей на все тоже обрек |
Я кровь пил, и мы будем враждовать с тобой хочешь не |
Хочешь |
Вырос в комнате, где били за слезы |
И только зверем мог уйти на свободу |
Пока делил ты простор страны моей с мордами |
Жирными, |
А симпатичные мне дамы в твое простыни прыгали |
Думал за любовь? |
Мог купить все, окружив себя кучей рабов |
И потерял друзей, давно построив могучий забор |
Я наблюдаю за тобой, каждый шаг вижу |
Я в лесу спал, и лохмотья носил за тобой |
Каждый мой сустав был напряжен и просился домой, |
Но дома не было, был только ближайший чужой |
Откуда меня гнали под утро матерной бранью |
Теперь я знаю, что похожи мы только в одном |
Будучи детьми, нам просто слишком по-разному врали, |
Но все это, вообще-то, пустой разговор |
Попробуй разреши мой вопрос, но не деньгами |
Не прокурорами. |
Без приговоров пожертвуй собой |
Это один вариант тут хоть что-то исправить |
Узел, что завязан судьбой, наконец, развязать |
Хочешь знать, что твой сын еще в добром здравии |
Тогда надо себя застрелить |
Или он, или ты — кто дороже для тебя, решай |
И быстрее, уже некогда ждать, я засекаю |
Не поможешь ты слезами горю своему |
Раздражение во мне не знаю почему |
Там давно на рассвете я кричал кому? |
Мама, папа, я замерзаю |
Мое каменное сердце не стучит совсем |
Люди добрые, но дали умереть мечте |
Люди добрые, не дали уберечь их всех |
Мама, папа, я вас не знаю |
(переклад) |
Я готовий убити тут кожного |
Ви все мені здається винними у смертних гріхах |
Мене нудить від того, що для вас так важливо |
І я вічно самотній, але люблю своїх маму та тату, |
А ви всі люди однакові навколо мене |
Де твоя важливість, ти комерсе, думаєш багато нажив? |
Волі не бачив, питання вирішував папірцями |
Рослиною ріс, своїх дітей на все теж прирік |
Я кров пив, і ми будемо ворогувати з тобою хочеш не |
Хочеш |
Виріс у кімнаті, де били за сльози |
І тільки звіром міг піти на свободу |
Поки ділив ти простору країни моєї з мордами |
Жирними, |
А симпатичні мені пані у твоє простирадло стрибали |
Думав за любов? |
Міг купити все, оточивши себе купою рабів |
І втратив друзів, давно побудувавши могутній паркан |
Я спостерігаю за тобою, кожен крок бачу |
Я в лісі спав, і лахміття носив за тобою |
Кожен мій суглоб був напружений і просився додому, |
Але вдома не було, був лише найближчий чужий |
Звідки мене гнали під ранок матюкою |
Тепер я знаю, що схожі ми тільки в одному |
Будучи дітьми, нам просто занадто по-різному брехали, |
Але все це, взагалі-то, пуста розмова |
Спробуй виріши моє питання, але не грошима |
Непрокурорами. |
Без вироків пожертвуй собою |
Це один варіант тут хоч щось виправити |
Вузол, що зав'язаний долею нарешті розв'язати |
Хочеш знати, що твій син ще в доброму здоров'ї |
Тоді треба себе застрелити |
Або він, або ти — хто дорожчий за тебе, вирішуй |
І швидше, вже ніколи чекати, я засікаю |
Не допоможеш ти сльозами горю своєму |
Роздратування у мене не знаю чому |
Там давно на світанку я кричав кому? |
Мамо, тату, я замерзаю |
Моє кам'яне серце не стукає зовсім |
Люди добрі, але дали померти мрії |
Люди добрі, не дали вберегти їх всіх |
Мамо, тату, я вас не знаю |