Переклад тексту пісні В тот день, когда окончилась война - Лигалайз

В тот день, когда окончилась война (оригінал)

Сведение: Никита Каменский
Продакшн: BROPRO.
TV
Режиссер-оператор: Игорь Шмелев
Стилист: Оксана Маркина
Художник по гриму: Настя Эсадзе
Актеры: Никита Кукушкин, Валентин Вертелевский
Продюсеры: Саша Стерлев, Настя Зотова
В тот день, когда окончилась война
И все стволы палили в счет салюта,
В тот час на торжестве была
Особая для наших душ минута.
В конце пути, в далекой стороне,
Под гром пальбы прощались мы впервые
Со всеми, что погибли на войне,
Как с мертвыми прощаются живые.
Мы с ними шли дорогою войны
В едином братстве воинском до срока,
Суровой славой их озарены,
От их судьбы всегда неподалеку.
И только здесь, в особый этот миг,
Исполненный величья и печали,
Мы отделялись навсегда от них:
Нас эти залпы с ними разлучали.
Вот так, судьбой своею смущены,
Прощались мы на празднике с друзьями.
И с теми, что в последний день войны
Еще в строю стояли вместе с нами;
с теми, что ее великий путь
Пройти смогли едва наполовину;
И с теми, чьи могилы где-нибудь
Еще у Волги обтекали глиной;
И с теми, что под самою Москвой
В снегах глубоких заняли постели,
В ее предместьях на передовой
Зимою сорок первого;
и с теми,
Что, умирая, даже не могли
Рассчитывать на святость их покоя
Последнего, под холмиком земли,
Насыпанном нечуждою рукою.
Простились мы.
И смолкнул гул пальбы,
И время шло.
И с той поры над ними
Березы, вербы, клены и дубы
В который раз листву свою сменили.
Но вновь и вновь появится листва,
И наши дети вырастут и внуки,
А гром пальбы в любые торжества
Напомнит нам о той большой разлуке.
Я ваш, друзья, — и я у вас в долгу,
Как у живых, — я так же вам обязан.
И если я, по слабости, солгу,
Вступлю в тот след, который мне заказан,
Скажу слова, что нету веры в них,
То, не успев их выдать повсеместно,
Еще не зная отклика живых, —
Я ваш укор услышу бессловесный.
Суда живых — меньше павших суд.
И пусть в душе до дней моих скончанья
Живет, гремит торжественный салют
Победы и великого прощанья.

(переклад)

Відомості: Микита Каменський
Продакшн: BROPRO.
TV
Режисер-оператор: Ігор Шмельов
Стиліст: Оксана Маркіна
Художник за гримом: Настя Есадзе
Актори: Микита Кукушкін, Валентин Вертелевський
Продюсери: Саша Стерлєв, Настя Зотова
Того дня, коли закінчилася війна
І всі стволи палили в рахунок салюту,
Тієї години на торжестві була
Особлива для наших душа хвилина.
В кінці шляху, в далекому боці,
Під грім пальби прощалися ми вперше
З усіма, що загинули на війні,
Як із мертвими прощаються живі.
Ми з ними йшли дорогою війни
В єдиному братстві військовому до терміну,
Суворою славою їх, зазарені,
Від їх долі завжди неподалік.
І тільки тут, в особливу цю мить,
Виконаний величі і печали,
Ми відокремлювалися назавжди від них:
Нас ці залпи з ними розлучали.
Ось так, своєю долею збентежені,
Прощалися ми на святі з друзями.
І з тими, що в останній день війни
Ще в строю стояли разом з нами;
з тими, що її великий шлях
Пройти змогли лише наполовину;
І з тими, чиї могили десь
Ще у Волги обтікали глиною;
І з тими, що під самою Москвою
У глибоких снігах зайняли ліжка,
В ї предмісті на передовий
Взимку сорок першого;
і з теми,
Що, вмираючи, навіть не могли
Розраховувати на святість їхнього спокою
Останнього, під горбком землі,
Насипаному нечужою рукою.
Попрощалися ми.
І змовкнув гул пальби,
І час минав.
І з тієї пори над ними
Берези, верби, клени та дуби
Вкотре листя своє змінили.
Але знову і знову з'явиться листя,
І наші діти виростуть і онуки,
А гром пальби в будь-які урочистості
Нагадає нам про ту велику розлуку.
Я ваш, друзі, — і я у вас у боргу,
Як у живих, — я так що вам зобов'язаний.
І якщо я, по слабкості, збрешу,
Вступлю в той слід, який мені замовлений,
Скажу слова, що немає віри в них,
Те, не встигнувши їх видати повсюдно,
Ще не зная відгук живих, —
Я ваш докір почую безсловесний.
Судна живих — менше загиблих суд.
І нехай у душі до днів моїх закінчень
Живе, гримить урочистий салют
Перемоги та великого прощання.