| Стал колдун одержим вдруг злом,
| Став чаклун одержимий раптом злом,
|
| Чтобы спасти душу его,
| Щоб урятувати душу його,
|
| Решили мы всем селом
| Вирішили ми всім селом
|
| С ним сотворить кое-чего...
| З ним створити щось...
|
| Помню ярость безумных глаз
| Пам'ятаю лють шалених очей
|
| Он не скрывал злобу свою
| Він не приховував злості своєї
|
| Он всех ненавидел нас:
| Він усіх нас ненавидів:
|
| "Да я вернусь, слово даю!"
| "Та я повернуся, слово даю!"
|
| Он до конца довел свою жуткую роль
| Він до кінця довів свою моторошну роль
|
| Смеялся в огне, не чувствуя боль
| Сміявся у вогні, не відчуваючи біль
|
| Людей подчинял панический страх
| Людей підпорядковував панічний страх
|
| Даже когда и ветер унес его прах,
| Навіть коли і вітер забрав його порох,
|
| И развеял по просторам.
| І розвіяв просторами.
|
| Первой жертвой священник был -
| Першою жертвою священик був
|
| Я обо всем летопись вел.
| Я про все літопис вів.
|
| Ветер его убил,
| Вітер його вбив,
|
| А если точнее, до смерти довел!
| А якщо точніше, довів до смерті!
|
| И каждый год отныне, в этот же день
| І щороку відтепер, цього ж дня
|
| Мы находили мертвых людей.
| Ми знаходили мертвих людей.
|
| Возможно, в черном списке был и я,
| Можливо, у чорному списку був і я,
|
| Но почему-то ветер не трогал меня
| Але чомусь вітер не чіпав мене
|
| И не выпускал из дома.
| І не випускав із дому.
|
| Я помню тот момент, когда из огня
| Я пам'ятаю той момент, коли з вогню
|
| Яростный взгляд пал на меня
| Лютий погляд упав на мене
|
| И я искал спасенье в крепком вине
| І я шукав порятунок у міцному вині
|
| От историй, что ветер рассказывал мне
| Від історій, що вітер розповідав мені
|
| "Я буду жить", - кричал он - "Вечно!
| "Я житиму", - кричав він - "Вічно!
|
| Вечно, будешь писать ты про меня
| Вічно, писатимеш ти про мене
|
| Ты будешь мне служить вечно, вечно!
| Ти будеш мені служити вічно, вічно!
|
| Как не ушел я от огня!
| Як не втік я від вогню!
|
| И не скроешься от ветра"... | І не сховаєшся від вітру"... |