Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Возвращение колдуна, виконавця - Король и Шут. Пісня з альбому Как в старой сказке, у жанрі Панк
Дата випуску: 31.12.2000
Лейбл звукозапису: United Music Group
Мова пісні: Російська мова
Возвращение колдуна(оригінал) |
Стал колдун одержим вдруг злом, |
Чтобы спасти душу его, |
Решили мы всем селом |
С ним сотворить кое-чего... |
Помню ярость безумных глаз |
Он не скрывал злобу свою |
Он всех ненавидел нас: |
"Да я вернусь, слово даю!" |
Он до конца довел свою жуткую роль |
Смеялся в огне, не чувствуя боль |
Людей подчинял панический страх |
Даже когда и ветер унес его прах, |
И развеял по просторам. |
Первой жертвой священник был - |
Я обо всем летопись вел. |
Ветер его убил, |
А если точнее, до смерти довел! |
И каждый год отныне, в этот же день |
Мы находили мертвых людей. |
Возможно, в черном списке был и я, |
Но почему-то ветер не трогал меня |
И не выпускал из дома. |
Я помню тот момент, когда из огня |
Яростный взгляд пал на меня |
И я искал спасенье в крепком вине |
От историй, что ветер рассказывал мне |
"Я буду жить", - кричал он - "Вечно! |
Вечно, будешь писать ты про меня |
Ты будешь мне служить вечно, вечно! |
Как не ушел я от огня! |
И не скроешься от ветра"... |
(переклад) |
Став чаклун одержимий раптом злом, |
Щоб урятувати душу його, |
Вирішили ми всім селом |
З ним створити щось... |
Пам'ятаю лють шалених очей |
Він не приховував злості своєї |
Він усіх нас ненавидів: |
"Та я повернуся, слово даю!" |
Він до кінця довів свою моторошну роль |
Сміявся у вогні, не відчуваючи біль |
Людей підпорядковував панічний страх |
Навіть коли і вітер забрав його порох, |
І розвіяв просторами. |
Першою жертвою священик був |
Я про все літопис вів. |
Вітер його вбив, |
А якщо точніше, довів до смерті! |
І щороку відтепер, цього ж дня |
Ми знаходили мертвих людей. |
Можливо, у чорному списку був і я, |
Але чомусь вітер не чіпав мене |
І не випускав із дому. |
Я пам'ятаю той момент, коли з вогню |
Лютий погляд упав на мене |
І я шукав порятунок у міцному вині |
Від історій, що вітер розповідав мені |
"Я житиму", - кричав він - "Вічно! |
Вічно, писатимеш ти про мене |
Ти будеш мені служити вічно, вічно! |
Як не втік я від вогню! |
І не сховаєшся від вітру"... |