Переклад тексту пісні Вор, граф и графиня - Король и Шут

Вор, граф и графиня (оригінал)

Ночью воры влезли в музей,
И один другому сказал:
«Ты, брат, бери, что хочешь, только скорей,
А я сгоняю пока в тронный зал, я мигом!»
Припев:
И остался вор один
Средь старинных скульптур и картин,
И видит он ту графиню, что с доблестным мужем
На картине,
Вся в нарядах,
В платье синем.
Вор, подумав, нож свой достал.
Графиню от мужа он отделил.
И с улыбкой графу сказал:
«Твою супругу я полюбил, не гневайся!»
Припев:
И остался вор один
Средь старинных скульптур и картин,
И видит он ту графиню, что с доблестным мужем
На картине,
Вся в нарядах,
В платье синем.
Лишь только покинули воры музей,
Как с картины сошёл разгневанный граф.
И в тёмном парке настиг он друзей,
Обидчика к дереву крепко прижал:
«Ну что, попался, разбойник,
Я тебя проучу!
Хотел, проклятый, меня разлучить ты с женой!
И в наказанье тебя я с собой утащу,
Навечно ты будешь у меня под ногой!»
Стоит графиня на картине,
Обнимает мужа своего.
И благородный граф вдаль взгляд направил свой,
И плачет бедный вор под его ногой.
Стоит графиня на картине,
Обнимает мужа своего.
И благородный граф вдаль взгляд направил свой,
И плачет бедный вор под его ногой.

(переклад)

Вночі злодії влізли в музей,
І один одному сказав:
«Ти, брате, бери, що хочеш, тільки швидше,
А я зганяю поки що в тронний зал, я миттю!»
Приспів:
І залишився злодій один
Серед старовинних скульптур і картин,
І бачить він ту графіню, що з доблесним чоловіком
На картині,
Вся в нарядах,
У сукні синьому.
Злодій, подумавши, ніж свій дістав.
Графіню від чоловіка він відокремив.
І з посмішкою графові сказав:
«Твою дружину я полюбив, не гнівайся!»
Приспів:
І залишився злодій один
Серед старовинних скульптур і картин,
І бачить він ту графіню, що з доблесним чоловіком
На картині,
Вся в нарядах,
У сукні синьому.
Як тільки покинули злодії музей,
Як із картини зійшов розгніваний граф.
І в темному парку наздогнав він друзів,
Образника до дерева міцно притиснув:
«Ну, що, попався, розбійник,
Я тебе провчу!
Хотів, проклятий, мене розлучити ти з дружиною!
І в покарання тебе я з собою потягну,
Надовго ти будеш у мені під ногою!»
Стоїть графиня на картині,
Обіймає свого чоловіка.
І благородний граф удалину погляд направив свій,
І плаче бідний злодій під його ногою.
Стоїть графиня на картині,
Обіймає свого чоловіка.
І благородний граф удалину погляд направив свій,
І плаче бідний злодій під його ногою.