| «Я б це з радістю забув
|
| Як згадаю, так кидає тремтіння,
|
| Але розкажу вам все як було
|
| Втомився від ваших кислих пичок»
|
| Якось, набравшись, я виліз у вікно,
|
| На річку похмуро глянув.
|
| Вода була червона, наче вино,
|
| Біля берега хтось тонув.
|
| Я міг би, мабуть, бідолахи допомогти,
|
| Але ноги пішли ні туди.
|
| Раптом крик обірвався, і зник він, геть,
|
| І стала спокійною вода.
|
| І з тих пір молячий погляд його
|
| Переслідував мене,
|
| Став я частіше пити вино
|
| І проклинав той день я!
|
| Приспів:
|
| Моторошна ніч реготала потоками зливи,
|
| В шумі води мені почулися чиїсь кроки,
|
| Я мерця в себе на порозі побачив,
|
| І голос жахливий його прокричав: «ДОПОМОГИ!!!»
|
| Про пол розлетілася пляшка вина,
|
| Жахливим здавався мені гість!
|
| І, біль, як вогнем мені плече обпекло,
|
| І пальці встромилися мені в кістку.
|
| У проклятій річці піднімалася вода,
|
| Затоплення островів.
|
| Я вмить протверезів і помчав туди,
|
| Де рибальський човен був.
|
| Течією човен забирало,
|
| Я зачепитися дивом зміг.
|
| За борт тримаючись, зібравшись із силою,
|
| Заліз у неї, на дно ліг.
|
| Приспів:
|
| Моторошна ніч реготала потоками зливи,
|
| В шумі води мені почулися чиїсь кроки,
|
| Я мерця в себе на порозі побачив,
|
| І голос жахливий його прокричав: «ДОПОМОГИ!!!»
|
| Всю ніч провалявся без пам'яті я,
|
| Отямився з хворою головою.
|
| Причалив до берега човен мій.
|
| Не пам'ятаю, що було зі мною!
|
| В кишені лежала пляшка вина,
|
| Але я дивуватися не стал,
|
| А просто відкрив, почав пити із горла
|
| І раптом над собою побачив,
|
| Як хмари небо закривають,
|
| І не видно їм кінця!
|
| Розкати грому викликають
|
| З річки тіло мерця!
|
| Приспів:
|
| Моторошна ніч реготала потоками зливи,
|
| В шумі води мені почулися чиїсь кроки,
|
| Я мерця в себе на порозі побачив,
|
| І голос жахливий його прокричав: «ДОПОМОГИ!!!» |