Переклад тексту пісні Садовник - Король и Шут

Садовник (оригінал)

Целый вечер нет покоя парню от его сестёр:
«Ты сходи, — говорят, — ночной порою за цветами в сад чужой.
Тот садовник, что живёт у леса,
У него ведь сад такой чудесный...»
И решил парень тут:
«Ладно, в сад я пойду,
А то эти бабы доведут,
Покоя и не дадут!»
И лишь час подошёл,
Взял он нож и пошёл,
Под покровом темноты
В чужой сад, рвать цветы!
«Ты пойди, пойди, братец, в сад чужой,
Набери цветов, принеси домой.
Братец, в сад чужой, ты, пойди, пойди
И чужих цветов ты нам принеси».
Час прошёл, другой прошёл,
Брат назад все не шёл.
Сестры начали переживать —
Сколько можно брата ждать!
За окошком рассвет,
Ну а брата всё нет,
Но едва запели петухи у двери
Раздались шаги!
«Ты пойди, пойди, братец, в сад чужой,
Набери цветов, принеси домой.
Братец, в сад чужой, ты, пойди, пойди
И чужих цветов ты нам принеси».
И с улыбкой во весь рот,
В дом вошёл садовод,
Положил на стол букет цветов и сгинул,
Без лишних слов.
И открыли сёстры рты,
Посмотрев на цветы —
Голова их брата
Средь цветов лежала!
«Ты пойди, пойди, братец, в сад чужой,
Набери цветов, принеси домой.
Братец, в сад чужой, ты, пойди, пойди
И чужих цветов ты нам принеси».

(переклад)

Цілий вечір немає спокою хлопцеві від його сестер:
«Ти сходи, — кажуть, — нічний час за квітами в чужий сад.
Той садівник, що живе біля лісу,
Адже в нього сад такий чудовий...»
І вирішив хлопець тут:
«Добре, в сад я піду,
А то ці баби доведуть,
Спокою і не дадуть!
І лише година підійшла,
Взяв він ніж і пішов,
Під покровом темряви
У чужий сад, рвати квіти!
«Ти піди, піди, братику, в сад чужий,
Набери квітів, принеси додому.
Братку, в сад чужий, ти, піди, піди
І чужих квітів ти нам принеси.
Година минула, інша минула,
Брат назад не йшов.
Сестри почали переживати
Скільки брата можна чекати!
За віконцем світанок,
Ну а брата все нема,
Але ледь заспівали півні біля дверей
Пролунали кроки!
«Ти піди, піди, братику, в сад чужий,
Набери квітів, принеси додому.
Братку, в сад чужий, ти, піди, піди
І чужих квітів ти нам принеси.
І з усмішкою на весь рот,
У будинок увійшов садівник,
Поклав на стіл букет квітів і згинув,
Без зайвих слів.
І відкрили сестри роти,
Подивившись на квіти
Голова їхнього брата
Серед квітів лежала!
«Ти піди, піди, братику, в сад чужий,
Набери квітів, принеси додому.
Братку, в сад чужий, ти, піди, піди
І чужих квітів ти нам принеси.