| На руках тебя я к машине подношу
| На руках тебе я до машини підношу
|
| И сажаю в кресло рядом с собой.
| І саджаю в крісло поруч із собою.
|
| Ты теперь молчишь, ты мне нравишься такой,
| Ти тепер мовчиш, ти мені подобаєшся такий,
|
| И навеки обрела ты покой.
| І навіки знайшла ти спокій.
|
| Ты теперь моя, навсегда моя,
| Ти тепер моя, назавжди моя,
|
| Ты молчишь, а я улыбаюсь, Мария…
| Ти мовчиш, а я посміхаюся, Маріє…
|
| Помнишь, ты вчера мне сказала, будто я Ненавистен для тебя стал вдруг?
| Пам'ятаєш, ти вчора мені сказала, ніби я ненависний для тебе став раптом?
|
| Помнишь ли тот миг, как в объятиях моих
| Пам'ятаєш чи ту мить, як в обіймах моїх
|
| Ощутила, как расстроен твой друг?..
| Відчула, як засмучений твій друг?
|
| Ты теперь моя, навсегда моя,
| Ти тепер моя, назавжди моя,
|
| Ты молчишь, а я улыбаюсь, Мария…
| Ти мовчиш, а я посміхаюся, Маріє…
|
| Мчит машина нас прочь от вездесущих глаз,
| Мчить машина нас геть від всюдисущих очей,
|
| Прочь от всех, кто может нам помешать…
| Геть від усіх, хто може нам завадити…
|
| Ты, наверно, сейчас что-то хочешь мне сказать,
| Ти, мабуть, зараз щось хочеш сказати,
|
| Слов не надо — мы вместе опять!
| Слів не треба— ми разом знову!
|
| Ты теперь моя, навсегда моя,
| Ти тепер моя, назавжди моя,
|
| Ты молчишь, а я улыбаюсь, Мария…
| Ти мовчиш, а я посміхаюся, Маріє…
|
| В дальние края увезу тебя,
| В далекі краї відвезу тебе,
|
| Где найдём с тобой наше счастье. | Де знайдемо з тобою наше щастя. |
| Слышишь, а?
| Чуєш, га?
|
| Знай, что смерть твоя — это жизнь моя,
| Знай, що смерть твоя — це життя моє,
|
| Радости моей отдалась ты, Мария… | Радості моєї віддалася ти, Маріє... |