| Я жал на все педали, в висках стучала кровь
| Я тиснув на всі педалі, у скронях стукала кров
|
| Я так боялся опоздать в страну с названием "любовь"
| Я так боявся запізнитися в країну під назвою "любов"
|
| Я все боялся опоздать в страну с названием "любовь".
| Я все боявся запізнитися в країну під назвою "любов".
|
| Мне цель казалась ясной, я так был юн и смел
| Мені мета здавалася ясною, я так був юний і сміливий
|
| И столько слов напрасных наговорить успел.
| І стільки даремних слів наговорити встиг.
|
| Ах, если б знать в ту пору, что где-то ты одна.
| Ах, якби знати на той час, що десь ти одна.
|
| Мне нравится смотреть на город из твоего окна.
| Мені подобається дивитися на місто із твого вікна.
|
| Мне нравится смотреть на город из твоего окна.
| Мені подобається дивитися на місто із твого вікна.
|
| Исписанных тетрадей в столе не перечесть
| Списаних зошитів у столі не перерахувати
|
| В них пылкими стихами я выплакался весь.
| У них палким віршем я виплакався весь.
|
| Под солнцем в абажуре отцвел бумажный куст
| Під сонцем в абажурі відцвіли паперові кущі.
|
| И отшумели бури в стакане мнимых чувств.
| І відшуміли бурі у склянці уявних почуттів.
|
| Ах, если б знать в ту пору, что где-то ты одна.
| Ах, якби знати на той час, що десь ти одна.
|
| Мне нравится смотреть на город из твоего окна.
| Мені подобається дивитися на місто із твого вікна.
|
| Мне нравится смотреть на город из твоего окна.
| Мені подобається дивитися на місто із твого вікна.
|
| Вот потому, родная, немногословен я
| Ось тому, рідна, небагатослівний я
|
| Когда плывут под нами и небо, и земля
| Коли пливуть під нами і небо, і земля
|
| Когда стихают споры и замирает дом и расцветает город за твоим окном.
| Коли вщухають суперечки та завмирає будинок і розквітає місто за твоїм вікном.
|
| Когда стихают споры и засыпает дом и расцветает город за твоим окном. | Коли вщухають суперечки та засинає будинок і розквітає місто за твоїм вікном. |