| Я пробираюся по осколках дитячих мрій у країні рідний,
|
| Де все ніби відбувається несерйозно зі мною, зі мною.
|
| Ну, треба було так втомитися, дотягнути до віку Христа, Господи…
|
| А навколо, як на парад, вся країна крокує в широкому ході.
|
| Ну, треба було так втомитися, дотягнути до віку Христа, Господи…
|
| А навколо, як на парад, вся країна крокує в широкому ході.
|
| Приспів:
|
| Батьківщина моя — скорботна і нема...
|
| Батьківщина моя, ти збожеволіла.
|
| В анабіозі доживає вік Москва — дійшла, дійшла.
|
| Над куполами Люциферова зірка зійшла, зійшла,
|
| Спостерігаючи зверхньо, як ідеш ти з молотка за п'ятак,
|
| Як над гордістю твоєю сміється колишній твій лакей із Заходу.
|
| Спостерігаючи зверхньо, як ідеш ти з молотка за п'ятак,
|
| Як над твоєю пам'яттю сміється колишній твій халдей із Заходу.
|
| Приспів:
|
| Батьківщина моя — скорботна і нема...
|
| Батьківщина моя, ти збожеволіла.
|
| Батьківщина моя — бідна сума…
|
| Батьківщина моя, ти збожеволіла.
|
| Восьмий десяток років омивають не дощі твій хрест, твій хрест,
|
| То сльози ллють твої великі сини з небес, з небес,
|
| Вони дивляться з хмар, як ти під ярмом дурнів хилишся,
|
| То запиваєш і сумуєш, то голодуєш і мовчиш, то молишся.
|
| Вони дивляться з хмар, як ти під ярмом дурнів хилишся,
|
| То запиваєш і сумуєш, то голодуєш і мовчиш, то молишся.
|
| Приспів:
|
| Батьківщина моя — скорботна і нема...
|
| Батьківщина моя, ти збожеволіла.
|
| Батьківщина моя — бідна сума…
|
| Батьківщина моя, ти збожеволіла.
|
| Батьківщина моя—збожеволіла.
|
| Батьківщина моя…
|
| Зійшла з розуму. |