| Часто чую голос, що летить до мене
|
| У шумі міському і в напівсонній тиші.
|
| Я зрозуміти намагаюся, хто мене кличе,
|
| І знову кидаюся в міський вир.
|
| Знов туди-куди, як іскри від вогнища
|
| Летять вогні, і де ледве-ледь
|
| Чути слова, що летять.
|
| Знайди мене, голос дізнайся,
|
| Погляд зустрінь у потоку дня.
|
| Увійди в мене, у світ мій увійди,
|
| У мій сон влети-мене знайди.
|
| Вулиць обриси тікають геть,
|
| Дихає в спину мені-спішить мене наздогнати ніч.
|
| Де призначить зустріч випадок мені з тобою,
|
| Де перетнуться два шляхи і в яку годину?
|
| Крізь потік машин не їду, а лікую
|
| Знову один втомився кермо кручу.
|
| Встигнути хочу, у відповідь тобі кричу…
|
| Лінії розмиті, піниться вино,
|
| Звуки завмирають і закінчується кіно.
|
| Знову невдача, знову порожнеча,
|
| Жодного рядка на поверхні листа.
|
| Але знову прийде, настане година, коли
|
| До мене примчать, як за вітром листя
|
| Твої слова, що звучать здалеку…
|
| Знайди мене, голос дізнайся,
|
| Погляд зустрінь у потоку дня.
|
| Увійди в мене, у світ мій увійди,
|
| У мій сон влети мене знайди! |