| Часто чую голос, що летить до мене | 
| У шумі міському і в напівсонній тиші. | 
| Я зрозуміти намагаюся, хто мене кличе, | 
| І знову кидаюся в міський вир. | 
| Знов туди-куди, як іскри від вогнища | 
| Летять вогні, і де ледве-ледь | 
| Чути слова, що летять. | 
| Знайди мене, голос дізнайся, | 
| Погляд зустрінь у потоку дня. | 
| Увійди в мене, у світ мій увійди, | 
| У мій сон влети-мене знайди. | 
| Вулиць обриси тікають геть, | 
| Дихає в спину мені-спішить мене наздогнати ніч. | 
| Де призначить зустріч випадок мені з тобою, | 
| Де перетнуться два шляхи і в яку годину? | 
| Крізь потік машин не їду, а лікую | 
| Знову один втомився кермо кручу. | 
| Встигнути хочу, у відповідь тобі кричу… | 
| Лінії розмиті, піниться вино, | 
| Звуки завмирають і закінчується кіно. | 
| Знову невдача, знову порожнеча, | 
| Жодного рядка на поверхні листа. | 
| Але знову прийде, настане година, коли | 
| До мене примчать, як за вітром листя | 
| Твої слова, що звучать здалеку… | 
| Знайди мене, голос дізнайся, | 
| Погляд зустрінь у потоку дня. | 
| Увійди в мене, у світ мій увійди, | 
| У мій сон влети мене знайди! |