| Припев:
| Приспів:
|
| Я не забыл твоих губ.
| Я не забув твоїх губ.
|
| Я не забыл родных глаз.
| Я не забув рідних очей.
|
| Будто ты здесь, кайф, сразу весь,
| Ніби ти, тут, кайф, відразу весь,
|
| И ты рядом проснешься сейчас.
| І ти рядом прокинешся зараз.
|
| Я понимаю, что клятвы твои — пустой звук.
| Я розумію, що клятви твої — порожній звук.
|
| Ведь больше, теперь, нет нас.
| Адже більше тепер немає нас.
|
| До прошлого, как до небес — не достать.
| До минулого, як до небес—не дістати.
|
| Хочется громко кричать.
| Хочеться голосно кричати.
|
| С тобой, как в сказке, но так опасно.
| З тобою, як у казці, але так небезпечно.
|
| Я не видел Happy End.
| Я не бачив Happy End.
|
| Украли счастье, порвав на части
| Украли щастя, порвавши на части
|
| Душу, а виновных нет.
| Душу, а винних немає.
|
| Из всех твоих отмазов — я одно лишь понял:
| З усіх твоїх відмазів—я тільки зрозумів:
|
| Что ты все дальше, я по другому в телефоне
| Що ти все далі, я по іншому в телефоні
|
| Теперь записан. | Тепер записано. |
| Твои чувства до по поры — до времени.
| Твої почуття до пори — до часу.
|
| Пошла серия поражений в моих дуэлях с ленью.
| Пішла серія поразок у моїх дуелях з лінню.
|
| С самого утра грустно так, что сутки прожил зря —
| З самого ранку сумно так, що добу прожив даремно—
|
| Не иначе, с кем-то говорил; | Не інакше, з кимось говорив; |
| но зачем все эти вы?
| але навіщо всі ці ви?
|
| На любовь нету прав, но не лихачил. | На любов нема прав, але не лихачив. |
| Дело не в деньгах, —
| Справа не в грошах, -
|
| Ты повторяешь. | Ти повторюєш. |
| Тогда, скажи, прошу: где не там свернул?
| Тоді, скажи, прошу: де не там звернув?
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Я не забыл твоих губ.
| Я не забув твоїх губ.
|
| Я не забыл родных глаз.
| Я не забув рідних очей.
|
| Будто ты здесь, кайф, сразу весь,
| Ніби ти, тут, кайф, відразу весь,
|
| И ты рядом проснешься сейчас.
| І ти рядом прокинешся зараз.
|
| Я понимаю, что клятвы твои — пустой звук.
| Я розумію, що клятви твої — порожній звук.
|
| Ведь больше, теперь, нет нас.
| Адже більше тепер немає нас.
|
| До прошлого, как до небес — не достать.
| До минулого, як до небес—не дістати.
|
| Хочется громко кричать.
| Хочеться голосно кричати.
|
| Я злой на весь мир. | Я злий на весь світ. |
| Я снова в сети.
| Я знову в мережі.
|
| Вот только, что я там забыл?
| От тільки, що я там забув?
|
| Наверно привык жить виртуальным,
| Напевно звик жити віртуальним,
|
| Ведь не рядом ты.
| Адже не рядом ти.
|
| И почему-то теперь за меня твои подруги.
| І чомусь тепер за мене твої подруги.
|
| Хорошей парой были вы, если подумать.
| Гарною парою були ви, якщо подумати.
|
| Жгут глаза экраны, радоваться рано.
| Палять очі екрани, радіти рано.
|
| Жду, когда откроют, как конфеты дети во мне таланты.
| Чекаю, коли відкриють, як цукерки діти у мені таланти.
|
| С самого утра грустно так, что сутки прожил зря —
| З самого ранку сумно так, що добу прожив даремно—
|
| Не иначе, с кем-то говорил; | Не інакше, з кимось говорив; |
| но зачем все эти вы?
| але навіщо всі ці ви?
|
| На любовь нету прав, но не лихачил. | На любов нема прав, але не лихачив. |
| Дело не в деньгах, —
| Справа не в грошах, -
|
| Ты повторяешь. | Ти повторюєш. |
| Тогда, скажи, прошу: где не там свернул?
| Тоді, скажи, прошу: де не там звернув?
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Я не забыл твоих губ.
| Я не забув твоїх губ.
|
| Я не забыл родных глаз.
| Я не забув рідних очей.
|
| Будто ты здесь, кайф, сразу весь,
| Ніби ти, тут, кайф, відразу весь,
|
| И ты рядом проснешься сейчас.
| І ти рядом прокинешся зараз.
|
| Я понимаю, что клятвы твои — пустой звук.
| Я розумію, що клятви твої — порожній звук.
|
| Ведь больше, теперь, нет нас.
| Адже більше тепер немає нас.
|
| До прошлого, как до небес — не достать.
| До минулого, як до небес—не дістати.
|
| Хочется громко кричать. | Хочеться голосно кричати. |