| Ну, привіт, ми не бачилися стільки років
|
| Що виберемо, до речі
|
| Рукостискання або обійми
|
| Адже різниці немає
|
| Пара хвилин, нас десь на кожного чекають
|
| І немає ніяковості, немає нічого
|
| Немає сакральних смислів у цій зустрічі
|
| Все давно минуло
|
| По сантиметрах, за кроками
|
| Душа кричала: "Не віддам!"
|
| Не відпускала я, а відривала
|
| Залишився навіть шрам
|
| Ти примара для мене, клянусь
|
| Усього хорошого, і нехай
|
| Я знаю точно, ти не обернешся
|
| Я не обернусь
|
| Не могли знати, що таки відболить
|
| Шумне місто - свідок у нашому привітанні
|
| Тільки вітер б'ється об граніт,
|
| Але все одно, на всякий, ми заразом
|
| Не будемо питати, з ким, коли і що
|
| І виберемо все ж таки рукостискання
|
| Найкраще
|
| По сантиметрах, за кроками
|
| Душа кричала: "Не віддам!"
|
| Не відпускала я, а відривала
|
| Залишився навіть шрам
|
| Ти примара для мене, клянусь
|
| Усього хорошого, і нехай
|
| Я знаю точно, ти не обернешся
|
| Я не обернусь
|
| Я не обернусь
|
| По сантиметрах, за кроками
|
| Душа кричала: "Не віддам!"
|
| Не відпускала я, а відривала
|
| Залишився навіть шрам
|
| Ти примара для мене, клянусь
|
| Усього хорошого, і нехай
|
| Я знаю точно, ти не обернешся
|
| Я не обернусь |