| Люди чекають, коли вийдеш, подаруєш їм мир,
|
| Усміхнешся як дітям своїм і втішиш,
|
| Ти ж створений їхньою вірою – легенда та міф,
|
| І – заручник кохання, який став гіпсовою річчю.
|
| Неначе маг створив ілюзорне життя,
|
| У кожному слові твоїм чують мудрість пророка,
|
| У цьому царстві безумства, нестримної брехні
|
| Ти подобою став світловим потоком.
|
| Тепер все буде інакше,
|
| Не так, як минулого разу!
|
| Ім'я твоє – моє ім'я поряд,
|
| Тінь твоя – це я...
|
| Не розлучить нас Історія ні словом, ні поглядом,
|
| Ніколи.
|
| Ти – герой, я – рятівник героя –
|
| Ми пов'язані долею...
|
| Ми пов'язані кров'ю,
|
| Злилися докупи з тобою...
|
| Ми пов'язані кров'ю
|
| Ми двоє!
|
| Але очі затулила дзеркальність окулярів,
|
| О, я знаю – в душі ти дійшов до краю,
|
| Ненавидиш тих, що кричать біля входу дурнів,
|
| Був би птахом вільним, давно полетів би!
|
| Я рятую тебе. |
| Я рятую їх усіх.
|
| Я ловлю вас, що летять із обриву успіху.
|
| Я стріляю п'ять разів, це – милість, не гріх,
|
| Я з тобою назавжди. |
| Довше за день. |
| Довше століття.
|
| Тепер все буде інакше,
|
| Не так, як минулого разу!
|
| Ім'я твоє – моє ім'я поряд,
|
| Тінь твоя – це я...
|
| Не розлучить нас Історія ні словом, ні поглядом,
|
| Ніколи.
|
| Ти – герой, я – рятівник героя –
|
| Ми пов'язані долею...
|
| Ми пов'язані кров'ю,
|
| Злилися докупи з тобою...
|
| Ми пов'язані кров'ю
|
| Ми двоє!
|