| Крижаний вітер у спину вдарить вітер розлуки допоможе прокинутися.
|
| Ніжний твій голос мене не обдурить, ти не примусиш мене озирнутися.
|
| Немає більше світла в посмішці знайомої зірки згасли, а я й не знала.
|
| Хмарою легким кохання зникало, а серце шепотіло, а серце кричало.
|
| Візьми з собою всю ніжність удалину, нехай вона тебе на хмарах своїх забирає.
|
| Світ стане сніжним як смуток, а я співаю тобі і проводжу осінь.
|
| Візьми з собою всю ніжність у далечінь вона тебе на хмарах своїх забирає.
|
| Світ стане сніжним як смуток, а я співаю тобі і проводжу осінь.
|
| Серце своє я залишила мріям солодкий їхній полон ти не в змозі зруйнувати.
|
| Я забираю з собою свої сльози, ти залишаєшся мовчання слухати.
|
| Серце своє я зрозуміти не встигла плакала завірюха, осінь ревнуючи.
|
| Тендітні руки, тонкі вени, щастя йде в країну неземну.
|
| Візьми з собою всю ніжність удалину, нехай вона тебе на хмарах своїх забирає.
|
| Світ стане сніжним як смуток, а я співаю тобі і проводжу осінь.
|
| Візьми з собою всю ніжність у далечінь вона тебе на хмарах своїх забирає.
|
| Світ стане сніжним як смуток, а я співаю тобі і проводжу осінь.
|
| Осінь-осінь, осінь-осінь далеко мене забирає. |
| Осінь-осінь, осінь-осінь від тебе мене забирає.
|
| Візьми з собою всю ніжність удалину, нехай вона тебе на хмарах своїх забирає.
|
| Світ стане сніжним як смуток, а я співаю тобі і проводжу осінь.
|
| Візьми з собою всю ніжність у далечінь вона тебе на хмарах своїх забирає.
|
| Світ стане сніжним як смуток, а я співаю тобі і проводжу осінь.
|
| Осінь-осінь, осінь-осінь від тебе мене забирає... |