| Все добре
|
| Я помирився там, де шосе ніколи не закінчується
|
| Спогад про вчорашній день – це просто друг
|
| Бо гори й Мар’ян знову кличуть мене
|
| І схилять голови червоні сосни
|
| Річки та вододіли поглинуть мої сльози
|
| Все добре
|
| Я залишив позаду холодні міста Середнього Заходу
|
| Попереду попереду дорога, я заберу його у свій час
|
| Бо гаряча гірська любов кличе мене знову
|
| І бродяга всередині мене плаче
|
| Вітер і дощ можуть обпекти мені очі, але я не відчую болю
|
| Бо гори, і Мар’ян там зустріне мене, як тільки вона може
|
| Все добре
|
| Як я підгортаю до межі, зігнутої до пекла
|
| І працівник станції технічного обслуговування погодився, що я виглядаю не дуже добре
|
| Але гори й Маріан кличуть мене
|
| І в мене на спину мою ліжку
|
| І все, що я міг зібрати, щоб побачити мене на дорозі
|
| Все добре
|
| Я помирився, я почуваюся добре
|
| А про тих невдах, яких я залишив, я подумаю іншим разом
|
| Оскільки прикордонники були моїми друзями, вони не могли знайти ні копійки
|
| А міста прерій пропливають повз
|
| Саскачеван, у твоїх очах бруд, я залишаю тебе позаду
|
| Там буде гаряча гірська любов, щоб задовольнити мою душу
|
| І схилять голови червоні сосни
|
| Річки та вододіли понесуть нас за собою
|
| І гори й Маріан зустрічатимуть мене там, як це може зробити лише вона
|
| Все добре
|
| Передгір'я з'являються в очі
|
| Сьогоднішній день — це лише спогад, майбутнє — сьогодні ввечері
|
| І схилять голови червоні сосни
|
| Річки та вододіли понесуть нас за собою
|
| І гори й Маріан зустрічатимуть мене там, як це може зробити лише вона |