| Якби ви тільки бачили звіра, якого ви створили зі мене
|
| Я тримав його але тепер здається, що ви налаштували не працювати безкоштовно
|
| Кричу в темряві, я вию, коли ми розлучаємося
|
| Перетягніть мої зуби по грудях, щоб спробувати твоє серце, що б’ється
|
| Мої пальці чіпляють твою шкіру, намагаюся прорвати дорогу
|
| Ти місяць, що розбиває ніч, за яку я мушу вити
|
| Мої пальці чіпляють твою шкіру, намагаюся прорвати дорогу
|
| Ти місяць, що розбиває ніч, заради якої я муся
|
| Виє, виє
|
| Виє, виє
|
| Тепер немає не стримування, я намагаюся напасти
|
| Моя кров співає твоїм голосом, я хочу вилити її
|
| Святі не можуть мені допомогти зараз, мотузки розв’язані
|
| Я полюю за тобою закривавленими ногами по освяченій землі
|
| Як одержима дитина, звір виє в моїх жилах
|
| Я хочу знайти тебе, вирвати всю твою ніжність
|
| І виє, виє
|
| Виє, виє
|
| Будьте обережні з прокляттям, яке падає на молодих закоханих
|
| Починаються такі м’які й солодкі й перетворюють їх на мисливців
|
| Мисливці, мисливці, мисливці
|
| Мисливці, мисливці, мисливці
|
| Тканина твоєї плоті, чиста, як весільна сукня
|
| Поки я не загорнуся в твої обійми, я не можу відпочити
|
| Святі не можуть мені допомогти зараз, мотузки розв’язані
|
| Я полюю за тобою закривавленими ногами по освяченій землі
|
| І виє
|
| Будьте обережні з прокляттям, яке падає на молодих закоханих
|
| Починаються такі м’які й солодкі й перетворюють їх на мисливців
|
| Чоловік, який чистий серцем і промовляє свої молитви вночі
|
| Може стати вовком, коли світить осінній місяць
|
| Якби ви тільки бачили звіра, якого ви створили зі мене
|
| Я тримав його але тепер здається, що ви налаштували не працювати безкоштовно
|
| Святі не можуть мені допомогти зараз, мотузки розв’язані
|
| Я полюю за тобою закривавленими ногами по освяченій землі |