Переклад тексту пісні Молчание - Ева Польна

Молчание (оригінал)

Не прерывая повести, я разрываю круг.
Больше не верю совести, в этом, она — не друг.
Как избежать усталости, может быть чудом вдруг.
Только не надо жалости, этих напрасных мук.
Припев:
Любовь без сожаления дарю, она уже и так почти не дышит.
И, если я с тобой не говорю — это потому, что ты не слышишь.
Любовь без сожаления дарю, и верю в неизбежное прощание.
И, если я с тобой не говорю, потому, что ты — само молчание.
Видимо дело в гордости — гордость такой пустяк.
Мне не хватило твердости сделать последний шаг.
Хочется верить в лучшее… Может быть просто спишь…
Дай, я тебя послушаю… Чтож ты не говоришь?
Припев:
Любовь без сожаления дарю, она уже и так почти не дышит.
И, если я с тобой не говорю — это потому, что ты не слышишь.
Любовь без сожаления дарю, и верю в неизбежное прощание.
И, если я с тобой не говорю, потому, что ты — само молчание.
И будто бы и не было всех этих дней.
Каждый из которых длится тысячу лет.
Знаешь, я поверю гораздо скорей…
Не во все эти «Да», а одно твое «Нет».
Любовь без сожаления дарю, она уже и так почти не дышит.
И, если я с тобой не говорю — это потому, что ты не слышишь.
Любовь без сожаления дарю, и верю в неизбежное прощание.
И, если я с тобой не говорю, потому, что ты — само молчание.
Молчание…
Молчание…

(переклад)

Не перериваючи повісті, я розриваю коло.
Більше не вірю совісті, в цьому, вона — не друг.
Як уникнути втоми, може бути дивом раптом.
Тільки не треба жалю, цих марних мук.
Приспів:
Любов без жалю дарую, вона вже і так майже не дихає.
І, якщо я з тобою не кажу — це тому, що ти не чуєш.
Любов без жалю дарую, і вірю в неминуче прощання.
І, якщо я з тобою не кажу, тому, що ти — сама мовчанка.
Мабуть справа в гордості гордість така дрібниця.
Мені не вистачило твердості зробити останній крок.
Хочеться вірити в краще… Можливо, просто спиш…
Дай, я тебе послухаю… Що ти не говориш?
Приспів:
Любов без жалю дарую, вона вже і так майже не дихає.
І, якщо я з тобою не кажу — це тому, що ти не чуєш.
Любов без жалю дарую, і вірю в неминуче прощання.
І, якщо я з тобою не кажу, тому, що ти — сама мовчанка.
І ніби й не було всіх цих днів.
Кожен із яких триває тисячу років.
Знаєш, я повірю набагато швидше…
Не всі ці «Так», а твоє «Ні».
Любов без жалю дарую, вона вже і так майже не дихає.
І, якщо я з тобою не кажу — це тому, що ти не чуєш.
Любов без жалю дарую, і вірю в неминуче прощання.
І, якщо я з тобою не кажу, тому, що ти — сама мовчанка.
Мовчання…
Мовчання…