Переклад тексту пісні Alberi - Ornella Vanoni, Enzo Gragnaniello

Alberi (оригінал)

Aridi e senza una terra siamo poveri
senza più radici noi non siamo liberi
liberi di fare sogni e di volare via
oltre queste case dove sono gli alberi.
Alberi ca' frutta a' coppa e nuje
che stammo a' sotto
e tu ce arripare quanno ce sta 'o solo o chiove.
Alberi tagliate comme se tagliano 'e mele
sento nu' bisogno 'e me e nu' bisogno 'e te.
C’erano le foglie sparse al vento e poi
(appriesso appriesso)
insieme a loro c’eravamo noi
(appriesso appriesso)
stammo aspettanno ca' turnammo a casa
stiamo aspettando chi ci abbraccera'
E come alberi feriti noi stiamo perdendo
Luce lentamente noi e stiamo male
E ci ritroviamo poi sempre più soli e lontani.
Sento nu' bisogno e' me appriesso appriesso
Sento nu' bisogno e' te appriesso appriesso
Sento nu' bisogno 'e nuje oh oh oh…
Alberi sulle autostrade si allontanano
quando imparerò ad amare io li seguirò
Alberi tagliati comme se tagliano 'e mele
sento nu' bisogno 'e me e nu' bisogno 'e te
C’erano le foglie sparse al vento e poi
(appriesso appriesso)
insieme a loro c’eravamo noi
(appriesso appriesso)
stammo aspettanno ca' turnammo a casa
stiammo aspettando chi ci abbraccera'
E come alberi feriti noi stiamo perdendo
Luce lentamente noi e stiamo male
E ci ritroviamo poi sempre piu' soli e lontani.
Sento nu' bisogno e' me appriesso appriesso
Sento nu' bisogno e' te appriesso appriesso
Sento nu' bisogno 'e nuje oh oh oh…

Alberi (переклад)

Посушливі й без землі ми бідні
без коренів ми не вільні
вільно мріяти і летіти
за цими будинками, де дерева.
Кубок і нує фруктові дерева
що ми залишилися внизу
і ви туди потрапляєте, коли є' або сам, або цвях.
Дерева ріжуть ніби ріжуть і яблука
Я відчуваю ну «потребу» і я, і ну «потребу», і ти.
Було листя, розкидане на вітрі, а потім
(appriesso appriesso)
ми були з ними
(appriesso appriesso)
ми чекали, коли повернулися додому
чекаємо хто нас обійме
І, як поранені дерева, ми втрачаємо
Світи нас повільно, і ми хворіємо
А потім ми опиняємося все більш самотніми і далекими.
Я відчуваю ну «потребу», і я appriesso appriesso
Я відчуваю ну «потребу», і ви appriesso appriesso
Я відчуваю себе "потребою" і nuje oh oh ...
Дерева на магістралях відходять
коли я навчуся любити, я піду за ними
Дерева ріжуть ніби ріжуть і яблука
Я відчуваю ну «потребу» і я, і ну «потребу», і ти
Було листя, розкидане на вітрі, а потім
(appriesso appriesso)
ми були з ними
(appriesso appriesso)
ми чекали, коли повернулися додому
ми чекали, хто нас обійме
І, як поранені дерева, ми втрачаємо
Світи нас повільно, і ми хворіємо
А потім ми опиняємося все більш самотніми і далекими.
Я відчуваю ну «потребу», і я appriesso appriesso
Я відчуваю ну «потребу», і ви appriesso appriesso
Я відчуваю себе "потребою" і nuje oh oh ...