Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні В пробках, виконавця - EMIN. Пісня з альбому Неба не боялись, у жанрі Русская эстрада
Дата випуску: 25.10.2018
Лейбл звукозапису: Zhara
Мова пісні: Російська мова
В пробках(оригінал) |
В пробках время летит иначе. |
Этот город никогда не плачет, |
Люди в нём уже научились терпеть. |
По радио снова играют Лепса, |
А я в машине не могу согреться. |
Я знаю, что уже хочу к тебе, — |
Не успеть… |
Пусть нетронутым останется платье, |
Не выпитым будет вино; |
И всё, что хотел сказать я — |
Ты знаешь уже давно… |
Ты все мои мечты отпусти, |
Не нужно ничего обещать. |
Я могу сказать «Прости…», |
Но сам я не умею прощать… |
Наверное мы неверно поверили, |
Что в нашем фильме не закончатся серии; |
Но ты смотри до конца, как наши сердца |
Уже научились молчать… |
Но ты смотри до конца, как наши сердца |
Уже научились молчать… |
Время может остановиться. |
В этом городе мелькают лица, |
Не находя любви среди обычных дел. |
И мы с тобой без неё остались — |
Возможно, оба мы не старались; |
Я точно знаю, что к тебе уже не успел… |
Пусть нетронутым останется платье, |
Не выпитым будет вино; |
И всё, что хотел сказать я — |
Ты знаешь уже давно… |
Ты все мои мечты отпусти, |
Не нужно ничего обещать. |
Я могу сказать «Прости…», |
Но сам я не умею прощать… |
Наверное мы неверно поверили, |
Что в нашем фильме не закончатся серии; |
Но ты смотри до конца, как наши сердца |
Уже научились молчать… |
Но ты смотри до конца, как наши сердца |
Уже научились молчать… |
В пробках время летит иначе. |
Этот город никогда не плачет, |
Люди в нём уже научились терпеть… |
Ты все мои мечты отпусти, |
Не нужно ничего обещать. |
Я могу сказать «Прости…», |
Но сам я не умею прощать… |
Наверное мы неверно поверили, |
Что в нашем фильме не закончатся серии; |
Но ты смотри до конца, как наши сердца |
Уже научились молчать… |
Но ты смотри до конца, как наши сердца |
Уже… |
(переклад) |
У пробках час летить інакше. |
Це місто ніколи не плаче, |
Люди в ньому вже навчилися терпіти. |
Радіо знову грають Лепса, |
А я в машині не можу зігрітися. |
Я знаю, що вже хочу до тебе,— |
Не встигнути… |
Нехай незайманим залишиться сукня, |
Не випитим буде вино; |
І все, що хотів сказати я — |
Ти знаєш вже давно… |
Ти всі мої мрії відпусти, |
Не треба нічого обіцяти. |
Я можу сказати «Пробач…», |
Але сам я не умію прощати... |
Напевно ми невірно повірили, |
Що в нашому фільмі не закінчаться серії; |
Але ти дивися до кінця, як наші серця |
Вже навчилися мовчати. |
Але ти дивися до кінця, як наші серця |
Вже навчилися мовчати. |
Час може зупинитись. |
В цьому місті миготять обличчя, |
Не знаходячи любові серед звичайних справ. |
І ми з тобою без неї залишилися — |
Можливо, обидва ми не намагалися; |
Я точно знаю, що до тебе вже не встиг... |
Нехай незайманим залишиться сукня, |
Не випитим буде вино; |
І все, що хотів сказати я — |
Ти знаєш вже давно… |
Ти всі мої мрії відпусти, |
Не треба нічого обіцяти. |
Я можу сказати «Пробач…», |
Але сам я не умію прощати... |
Напевно ми невірно повірили, |
Що в нашому фільмі не закінчаться серії; |
Але ти дивися до кінця, як наші серця |
Вже навчилися мовчати. |
Але ти дивися до кінця, як наші серця |
Вже навчилися мовчати. |
У пробках час летить інакше. |
Це місто ніколи не плаче, |
Люди в ньому вже навчилися терпіти... |
Ти всі мої мрії відпусти, |
Не треба нічого обіцяти. |
Я можу сказати «Пробач…», |
Але сам я не умію прощати... |
Напевно ми невірно повірили, |
Що в нашому фільмі не закінчаться серії; |
Але ти дивися до кінця, як наші серця |
Вже навчилися мовчати. |
Але ти дивися до кінця, як наші серця |
Вже… |