| Нам залишаються слова і тиша, щоб оголити свої голоси
|
| Нам залишається відлуння цієї щирої любові, помноженої на два
|
| Те життя – це потяг щирих станцій
|
| Історій, які болять, і мрій, які горять
|
| Сьогодні час - це пісок в руках наївності
|
| Я буду боротися за те, що хочу...
|
| Спокійне море, бурі в серці
|
| вони змушують мене померти від кохання
|
| благословенний біль...
|
| власник цього моря
|
| Нехай буде благословенна любов за те, що ти хочеш
|
| власник цього моря
|
| Нехай буде благословенна любов за те, що ви втратили
|
| У мене в шухляді твої приховані ласки і твій одяг
|
| У мене є тисяча шляхів, як піти й протистояти Богу
|
| Що життя - це роль щирої брехні
|
| Про втрачені справи і безсонні ночі
|
| Я ношу Бога на своїй татуйованій шкірі, він навчив мене забути
|
| І хоча я програв, не шкодую про це
|
| У серці буря тихе море
|
| вони змушують мене померти від кохання
|
| Лют в душі, стол власного спасіння
|
| вони змушують мене померти від кохання
|
| Що життя вимагає від мене: візьми або залиш
|
| Не керують гроші, правлять ідеї
|
| Сьогодні час - це пісок в руках свободи
|
| У серці буря тихе море
|
| вони змушують мене померти від кохання
|
| Лют в душі, стол власного спасіння
|
| вони змушують мене померти від кохання
|
| Власник цього моря...
|
| Власник цього моря...
|
| У серці буря тихе море
|
| вони змушують мене померти від кохання
|
| благословенний біль
|
| Власник цього моря...
|
| Власник цього моря... |