| Нам залишаються слова і тиша, щоб оголити свої голоси | 
| Нам залишається відлуння цієї щирої любові, помноженої на два | 
| Те життя – це потяг щирих станцій | 
| Історій, які болять, і мрій, які горять | 
| Сьогодні час - це пісок в руках наївності | 
| Я буду боротися за те, що хочу... | 
| Спокійне море, бурі в серці | 
| вони змушують мене померти від кохання | 
| благословенний біль... | 
| власник цього моря | 
| Нехай буде благословенна любов за те, що ти хочеш | 
| власник цього моря | 
| Нехай буде благословенна любов за те, що ви втратили | 
| У мене в шухляді твої приховані ласки і твій одяг | 
| У мене є тисяча шляхів, як піти й протистояти Богу | 
| Що життя - це роль щирої брехні | 
| Про втрачені справи і безсонні ночі | 
| Я ношу Бога на своїй татуйованій шкірі, він навчив мене забути | 
| І хоча я програв, не шкодую про це | 
| У серці буря тихе море | 
| вони змушують мене померти від кохання | 
| Лют в душі, стол власного спасіння | 
| вони змушують мене померти від кохання | 
| Що життя вимагає від мене: візьми або залиш | 
| Не керують гроші, правлять ідеї | 
| Сьогодні час - це пісок в руках свободи | 
| У серці буря тихе море | 
| вони змушують мене померти від кохання | 
| Лют в душі, стол власного спасіння | 
| вони змушують мене померти від кохання | 
| Власник цього моря... | 
| Власник цього моря... | 
| У серці буря тихе море | 
| вони змушують мене померти від кохання | 
| благословенний біль | 
| Власник цього моря... | 
| Власник цього моря... |