Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні По дороге старой , виконавця - Чёрный Обелиск. Дата випуску: 31.12.2005
Мова пісні: Російська мова
По дороге старой(оригінал) |
| Настало время — мы уходим за Солнцем, |
| Чтоб завтра снова вместе с ним и прийти: |
| Когда бетонный город утром проснётся, |
| Мы встретим новый день в прохладной тени. |
| От надоевших грёз и снов |
| Вслед догорающим закатам |
| В страну туманных островов — |
| А завтра вновь обратно! |
| Где нет тепла, там согревает дорога, |
| Созвездий голос — будто свет маяка, |
| Тот, кто не понял слов великих пророков, |
| Пусть продолжает строить дом из песка. |
| От надоевших грёз и снов |
| Вслед догорающим закатам |
| В страну туманных островов — |
| А завтра вновь обратно! |
| По той же самой |
| По дороге старой, |
| Опалённый славой |
| И странною судьбой. |
| Раны |
| Поздно или рано |
| В памяти утонут — |
| Всё уйдёт, как в омут, |
| Ляжет серым камнем |
| Глубоко на дно… |
| Когда нас ветер позовёт за собою, |
| Исчезнут призраки нелепых потерь, |
| О чём жалели раньше, даже не вспомним — |
| Развеян серый прах и заперта дверь. |
| От надоевших грёз и снов |
| Вслед догорающим закатам |
| В страну туманных островов — |
| А завтра вновь обратно! |
| По той же самой |
| По дороге старой, |
| Опалённый славой |
| И странною судьбой. |
| Раны |
| Поздно или рано |
| В памяти утонут — |
| Всё уйдёт, как в омут, |
| Ляжет серым камнем |
| Глубоко на дно… |
| (переклад) |
| Настав час — ми йдемо за Сонцем, |
| Щоб завтра знову разом з ним і прийти: |
| Коли бетонне місто вранці прокинеться, |
| Ми зустрінемо новий день у прохолодній тіні. |
| Від набридлих мрій і снів |
| Услід догоряючим заходом сонця |
| У країну туманних островів |
| А завтра знову! |
| Де немає тепла, там зігріває дорога, |
| Сузір'їв голос - ніби світло маяка, |
| Той, хто не зрозумів слів великих пророків, |
| Нехай продовжує будувати будинок із піску. |
| Від набридлих мрій і снів |
| Услід догоряючим заходом сонця |
| У країну туманних островів |
| А завтра знову! |
| По тій же самій |
| Дорогою старою, |
| Опалений славою |
| І дивною долею. |
| Рани |
| Пізно чи рано |
| У пам'яті потонуть |
| Все піде, як у вир, |
| Ляже сірим каменем |
| Глибоко на дно… |
| Коли нас вітер покличе за собою, |
| Зникнуть примари безглуздих втрат, |
| Про що шкодували раніше, навіть не згадаємо— |
| Розвіяний сірий порох і замкнені двері. |
| Від набридлих мрій і снів |
| Услід догоряючим заходом сонця |
| У країну туманних островів |
| А завтра знову! |
| По тій же самій |
| Дорогою старою, |
| Опалений славою |
| І дивною долею. |
| Рани |
| Пізно чи рано |
| У пам'яті потонуть |
| Все піде, як у вир, |
| Ляже сірим каменем |
| Глибоко на дно… |