| С неба падают капли дождя, асфальт шлифуя,
| З неба падають краплі дощу, асфальт шліфуючи,
|
| Я продолжаю идти вперёд почти вслепую.
| Я продовжую йти вперед майже наосліп.
|
| С неба падают капли дождя, заполняя ёмкость пустую,
| З неба падають краплі дощу, заповнюючи ємність порожню,
|
| Я вовсе не сошёл с ума, я так себя тренирую.
| Я зовсім не збожеволів, я так себе треную.
|
| Я хочу привыкнуть к борьбе,
| Я хочу звикнути до боротьби,
|
| Вдруг я стану солдатом удачи.
| Раптом я стану солдатом удачі.
|
| Я хочу быть привыкшим к воде,
| Я хочу бути звиклим до води,
|
| Если рядом кто-нибудь заплачет.
| Якщо поруч хтось заплаче.
|
| Пусть уходит вместе с водой,
| Нехай іде разом із водою,
|
| Память о былых неудачах.
| Пам'ять про колишні невдачі.
|
| Все, что было раньше со мной,
| Все, що було раніше зі мною,
|
| Для меня теперь ничего не значит.
| Для мене тепер нічого не означає.
|
| С неба падают капли дождя, усложняя дорогу простую.
| З неба падають краплі дощу, ускладнюючи дорогу просту.
|
| Я всё равно не вернусь назад, пусть даже сильно рискуя.
| Я все одно не повернуся назад, нехай навіть дуже ризикуючи.
|
| Не верь, не бойся, не проси, я запомнил идею простую,
| Не вір, не бійся, не проси, я запам'ятав ідею просту,
|
| Тот, кто сидит и жалеет себя, тот тратит время впустую.
| Той, хто сидить і жаліє себе, той марнує час.
|
| Я хочу привыкнуть к борьбе,
| Я хочу звикнути до боротьби,
|
| Вдруг я стану солдатом удачи.
| Раптом я стану солдатом удачі.
|
| Я хочу быть привыкшим к воде,
| Я хочу бути звиклим до води,
|
| Если рядом кто-нибудь заплачет.
| Якщо поруч хтось заплаче.
|
| Пусть уходит вместе с водой,
| Нехай іде разом із водою,
|
| Память о былых неудачах.
| Пам'ять про колишні невдачі.
|
| Все, что было раньше со мной,
| Все, що було раніше зі мною,
|
| Для меня теперь ничего не значит. | Для мене тепер нічого не означає. |