Переклад тексту пісні Der Fels im Moor - Carved in Stone

Der Fels im Moor (оригінал)

Dort, wo die Nebel nie verweh’n
Wo nie das Licht sich zeigt
Dort steht seit ewig langer Zeit
Ein Fels im Moor und schweigt
Die Unken singen dort ihr Lied
In jeder neuen Nacht
Als wüssten sie, was einst hier war
Und was dies Unheil bracht
Es lebte einst vor vielen Jahr’n
Ein wunderschönes Kind
Ein Bauernmädchen, jung und zart
Und frisch wie Morgenwind
Die liebte einen Königssohn
Dem war sie angetan
Sie trafen sich des nachts im Wald
Dass sie beisammen war’n
Er koste sie, er sprach zu ihr
Manch Wort wie Honig süß
Sie glaubte ihm und war ganz sein
Bis er sie dann verstieß
Sie weint' so sehr, es war im gleich
Sie bat ihn: «Bitte, bleib!»
Und wusst nichts von der bitt’ren Saat
Die wuchs in ihrem Leib
Und als das Kleid zu eng ihr ward
Da kam die Sache raus
Der Vater schlug sie grün und blau
Und trieb sie aus dem Haus
Und als sie dann ihr Kind gebar
Im dunklen Moor, allein
Da war sie voller Angst und Schmerz
Und wusst' nicht aus noch ein
«Geliebtes Kind, in dieser Welt
Sind wir nun ganz allein
Doch vor der andern Hohn und Spott
Bewahret sollst Du sein.»
Sie zog die Nadel aus ihrem Haar
Stach sie dem Kind ins Herz
Dem Wahnsinn nahe, tränenblind
Nie fühlt' sie solchen Schmerz
Sie nahm das Kind auf ihren Arm
Und sank ins Moor hinab
Sie floh vor der Verachtung fort
Und fand ein stilles Grab
Am Felsen, wo die Unke singt
Verließ sie diese Welt
Seitdem wird dieser Platz nie mehr
Von Sonnenlicht erhellt

Der Fels im Moor (переклад)

Там, де туман ніколи не розвіється
Де світло ніколи не з’являється
Це було там протягом багатьох років
Скеля в болоті і мовчить
Там жаби співають свою пісню
У кожну нову ніч
Ніби знали, що тут колись було
І що принесло це лихо
Колись воно жило багато років тому
Прекрасна дитина
Дівчина-селянка, молода й витончена
І свіжий, як ранковий вітер
Вона любила царського сина
Їй це подобалося
Вони зустрілися вночі в лісі
Щоб вони були разом
Він скуштував її, розмовляв з нею
Деякі слова солодкі, як мед
Вона вірила йому і була вся його
Поки він її не відкинув
Вона так плаче, це було те саме
Вона просила його: «Будь ласка, залишайся!»
І нічого не знав про гірке насіння
Воно росло в її утробі
І коли плаття було для неї тісним
Ось тоді і вийшла річ
Батько бив її чорно-синьою
І вигнав її з дому
А потім, коли вона народила дитину
У темному болоті, один
Вона була сповнена страху і болю
І не знав, що робити далі
«Люба дитина, в цьому світі
Ми зараз самі?
Але перед іншими насмішка і знущання
Ви будете збережені».
Вона витягла шпильку з волосся
Заколіть її в серце дитини
Близька до божевілля, засліплена сльозами
Такого болю вона ніколи не відчувала
Вона взяла дитину на руки
І опустився в болото
Вона втекла від презирства
І знайшов тиху могилу
На скелі, де співає жаба
покинув цей світ
Відтоді цього місця більше ніколи не було
Освітлені сонячним світлом