| Люба, як я можу тут залишитися без тебе
|
| Мені нема чим розвеселити моє бідне серце
|
| Цей старий світ здавався б сумним, коханий, без тебе
|
| Скажи мені, що ми ніколи не розлучимося
|
| О, я закладу тобі свій золотий годинник і ланцюжок, коханий
|
| І я закладу тобі свій золотий діамантовий перстень
|
| Я закладу тобі це серце в мої за пазуху
|
| Тільки скажи, що ти мене любиш знову
|
| Заберіть назад усі подарунки, які ви подарували
|
| Але кільце й пасмо твого волосся
|
| І картка з вашим зображенням
|
| Це обличчя хибне, але справедливе
|
| О, я закладу тобі свій золотий годинник і ланцюжок, коханий
|
| І я закладу тобі свій золотий діамантовий перстень
|
| Я закладу тобі це серце в мої за пазуху
|
| Тільки скажи, що ти мене любиш знову
|
| Скажи мені, чому ти мене не любиш
|
| Скажи мені, чому твоя посмішка не яскрава
|
| Скажи мені, чому ти став таким холодним
|
| Невже не поцілунку для мене, коханий, сьогодні ввечері
|
| О, я закладу тобі свій золотий годинник і ланцюжок, коханий
|
| І я закладу тобі свій золотий діамантовий перстень
|
| Я закладу тобі це серце в мої за пазуху
|
| Тільки скажи, що ти мене любиш знову
|
| О, я закладу тобі свій золотий годинник і ланцюжок, коханий
|
| І я закладу тобі свій золотий діамантовий перстень
|
| Я закладу тобі це серце в мої за пазуху
|
| Тільки скажи, що ти мене любиш знову |