| Я знаю історії за синцями
|
| Коли я був плечем
|
| Ви стали причиною її сліз
|
| І вона говорити вам, що все закінчено, марно
|
| Ти дзвониш їй на телефон, проїжджаєш повз, коли мене немає
|
| Вона благає мене не втрачати самовладання
|
| Господи, я намагався, але моє терпіння вичерпується
|
| Найкраще, що ви можете зробити — це забути її
|
| Бо допоможи мені, Боже, якщо ти ще колись торкнешся цієї дівчини
|
| Ти переступаєш цю межу, хлопче, і більше не повернешся
|
| Я божевільний потяг, сину, а ти потрапив на колії
|
| Ти змусив мене гарчати, як пітбуль, брате
|
| Я збираюся замкнути щелепи
|
| Я бомба уповільненої дії, яка цокає справжній живий дріт
|
| Хлопчик – постріл у темряві, я – куля у вогні
|
| Я куля у вогні
|
| Я знаю, що ви не знаєте моєї історії
|
| Але я знаю твій
|
| І вам, напевно, слід було прочитати сторінку чи дві
|
| Тому що, якщо ви думаєте, що ви поганий на леді
|
| Хлопче, ти мав би побачити дорослого чоловіка в панківському жарті, як ти
|
| Ти переступаєш цю межу, хлопче, і більше не повернешся
|
| Я божевільний потяг, сину, а ти потрапив на колії
|
| Ти змусив мене гарчати, як пітбуль, брате
|
| Я збираюся замкнути щелепи
|
| Я бомба уповільненої дії, яка цокає справжній живий дріт
|
| Хлопчик – постріл у темряві, я – куля у вогні
|
| Так, я куля у вогні
|
| Тепер я дозволю тобі думати, що все закінчилося
|
| Але мало що ви знаєте, веселощі тільки-но почнуться
|
| Бо я бачу, як ти дивишся через плече
|
| І я бачу, як ти намагаєшся поводити себе так, ніби не чуєш моїх кроків у темряві
|
| Ти переступаєш цю межу, хлопче, і більше не повернешся
|
| Я божевільний потяг, сину, а ти потрапив на колії
|
| Ти змусив мене гарчати, як пітбуль, брате
|
| Я збираюся замкнути щелепи
|
| Я бомба уповільненої дії, яка цокає справжній живий дріт
|
| Хлопчик – постріл у темряві, я – куля у вогні
|
| Так, я куля у вогні
|
| Так, я куля у вогні
|
| І ти думаєш, що все закінчилося |