| Дитина в глибоку ніч
|
| Коли моя голова крутиться і горить
|
| Речі, які наповнюють серце жахом
|
| Попсував моє ліжко
|
| Я кидаю, повертаюся
|
| Очі, які просверлили дірку крізь рентгенозахисні стінки
|
| Дивлячись крізь яму мої душі
|
| Одного разу я бачив, як божевільний чоловік зламав собі зуби
|
| Спроба прогризати залізні ґрати
|
| У темряві 2 год. |
| м
|
| Коли я бачу тебе там
|
| Легке дихання
|
| Вдихни, що ангели дихають на мене
|
| Вдихни страх
|
| Тож я сплю спокійно
|
| Невинність завжди буде єдиним справжнім моральним алібі
|
| Але я ніколи не повинен намагатися захистити вас
|
| Від того, щоб знати про наші злочини
|
| І коли ніч перетворюється на день
|
| Темний перетворюється на сірий
|
| Воно знаходить мене
|
| Наодинці з цими спогадами
|
| Ніч перетворюється на день
|
| Темний перетворюється на сірий
|
| І покидає мене
|
| Знову втомлений і холодний
|
| Має бути завжди
|
| Це нам необхідно
|
| Здобути розуміння
|
| І з цими знаннями
|
| Ми повинні здобути
|
| Весь душевний біль
|
| З розумінням?
|
| Чоловік стояв лише в дюймах від мого обличчя
|
| В його очах спалахнув розум
|
| Його ясна — німі й кровоточиві зуби
|
| Люди, які були зі мною, сміялися до тих пір, поки не заплакали
|
| Ніч перетворюється на день
|
| Темний перетворюється на сірий
|
| Воно знаходить мене
|
| Наодинці з цими спогадами
|
| Ніч перетворюється на день
|
| Темний перетворюється на сірий
|
| І покидає мене
|
| Знову втомлений і холодний
|
| Має бути завжди
|
| Це нам необхідно
|
| Здобути розуміння
|
| І з цими знаннями
|
| Ми повинні здобути
|
| Весь душевний біль
|
| З розумінням?
|
| Чоловік стояв лише в дюймах від мого обличчя
|
| В його очах спалахнув розум
|
| Його ясна — німі й кровоточиві зуби
|
| Люди, які були зі мною, сміялися до тих пір, поки не заплакали
|
| Я ніколи не думаю, що щось із це торкнеться вас
|
| Але малюк, твої мама і тато моляться
|
| Щоб цей світ, який ми покидаємо, обернеться для вас добрим… |